У понеділок, 22 квітня екскурсоводи й усі бажаючі взяли участь у цікавій розмові про нинішні й колишні львівські некрополі.

Історик Іван Сварник розповів про давні міські цвинтарі, згадані Зубрицьким у «Хроніці міста Львова». Їх у Львові в давнину було не так багато. В самому місті це цвинтар міської церкви (Успенської), вірменський, катедри. Поза мурами – Онуфріївського монастиря, костелу Марії Сніжної, жидівський (окописько) і татарський навпроти Татарської (потім Краківської) брами. Не згадує Зубрицький цвинтарів Бернардинів, Єзуїтів, Францисканців, Домініканців. Адже у всіх націй померлих ховали в освячений ґрунт біля святинь. Таке накопичення кладовищ у Львові й навколо погіршувало санітарний стан: останки розкладалися в землі й потрапляли в ґрунтові води, в струмки й криниці. Це викликало епідемії чуми й холери. Померлих від пошестей від ХVІ-ХVІІ ст. ховали на двох окремих цвинтарях за містом – Личаківському й Папарівці (на північ від Високого замку). Крім того, чумні поховання, як пише А. Шнайдер, були в підземеллях Бернардинського монастиря. Частина їх залишається там і до нашого часу.

З приходом Австрії (1772) ситуація у місті мусила змінитися. 1783 цісар видав розпорядження про винесення всіх цвинтарів поза місто протягом 2 тижнів. Нереальність терміну відтягла вирішення питання. Магістрат видав свої розпорядження 1784 р. За містом створили 4 нові цвинтарі в різних напрямках від Львова: Стрийський, Городоцький, Личаківський і Жовківський. Згодом виник ще й Янівський. На нові цвинтарі перенесли гарні гробівці й пам’ятники з міських кладовищ, останки інших перезахоронювали разом. З цих австрійських некрополів до наших днів уцілів лише Личаківський. Інші функціонували до середини ХІХ-поч. ХХ ст. Стрийський, хоча й був недіючим, однак продовжував ховати військових (померлих у шпиталях Львова) ще на поч. ХХ ст.

Найпрестижнішим ще з ХІХ ст. вважався Личаківський некрополь. Тут поховані видатні львів’яни – письменники, вчені, військові й релігійні діячі, митці різних національностей і релігій (крім юдейської). Останні мали свій Старий жидівський цвинтар в районі нинішнього Краківського ринку, а потім Новий, що зберігся до нашого часу (з північної сторони Янівського цвинтаря). Крім того, на території міста частково збереглися давні сільські кладовища, наприклад, Старого Знесіння.

Личаківський та Янівський цвинтарі мають також структурні частини військових поховань – українських і польських – з ХХ ст. В дорадянську епоху на Личакові була велика австрійська дільниця з І Світової війни. Найновішим цвинтарем в останні роки стало кол. Марсове поле з півночі Личакова. Поховання на ньому українських воїнів відбуваються щодня.