7 березня у відділі мистецької літератури відбулась музична година «Символ національного відродження» до 210-річчя від дня народження Михайла Вербицького, композитора, диригента (1815-1870).

Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, представивши книжково-ілюстративну виставку «Михайло Вербицький і його доба» та розповівши про творчість композитора.

Михайло Вербицький – священник УГКЦ, композитор та хоровий диригент, автор мелодії державного гімну «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 р. Його рідне село називалося Яворник Руський, це територія Надсяння (Польща), де віддавна проживає багато українців…

Продовжила музичну годину Роксоляна Мисько-Пасічник, музикознавиця та регент церковного хору Храму св. Климентія папи УГКЦ.

Непростий життєвий шлях випав на долю о. Михайла Вербицького. Рання втрата батька, розлука з братом, драматичне особисте життя, злидні, це є неповним переліком того, через що прийшлось пройти Михайлу. Фанатична любов до музики і неймовірний талант до її створення, став для Михайла яскравим дороговказом у його житті. Після смерті батька виховувався у перемишльського єпископа Івана Снігурського, який був далеким родичем. У Перемишлі Михайло Вербицький закінчив гімназію та музичну школу, що діяла при греко-католицькому храмі.

Він відчував духовне покликання, тому закінчив духовну семінарію у Львові. У 1850 році Михайла Вербицького висвятили на священника. У 1856 році він став парохом у селі Млини на Яворівщині, де й прослужив чотирнадцять років. Він жив скромно і часто переживав скрутні часи.

Музикознавець та композитор Станіслав Людкевич писав: «Вербицький є найбільшим нашим, після Бортнянського, духовним хоровим композитором, творцем хорового стилю в Галичині. Його твори „Іже херувими“, „Отче наш“, світські пісні „Дай, дівчино“, „Поклін“, „Де Дніпро наш“, „Заповіт“ є перлинами хорової нашої музики. Його увертюри, у які вплітає народні пісенні і танкові мотиви, є першою талановитою спробою української симфонічної музики в Україні». Наприкінці життя він також займався педагогічною діяльністю. Його учнями були отці-композитори Віктор Матюк та Порфирій Бажанський. Михайло Вербицький помер 7 грудня 1870 р., похований у Млинах. Вже традиційним є виконання гімну на могилі Вербицького кожним українцем, що навідується вшанувати його пам’ять.

Родзинкою заходу був перегляд документального фільму «Серце запалене любов’ю» (автори ідеї Ганна Середа та Ольга Котовська). Стрічка розкриває не лише життєвий шлях відомого композитора, але й привертає увагу громадськості, спеціалістів до його творчості, до музичної спадщини, яка досі належно не оцінена та не досліджена…