11 березня у відділі мистецької літератури відбувся літературно-музичний вечір «Шевченко і музика» до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка, українського поета, художника (1814-1861). У заході взяла участь Ветеранська організація Залізничного району міста Львова під керівництвом Ігоря Корчевського. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, представивши книжково-ілюстративну виставку, яка розкриває багатогранну творчість митця з низкою цікавих видань, зокрема:

Меденці Р. Вокальні твори на вірші Тараса Шевченка. Вокальний цикл «Поезії Кобзаря» [Текст; нотний матеріал] : до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка / Р. Меденці. – Budapest: FIREFLY, 2016. – 93 с.

Пісенна Шевченкіана [Текст; нотний матеріал] : до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка / упоряд. О. Івасюк. – Чернівці: Букрек, 2013. – 320 с.

Пісенний Кобзар. Хорова Шевченкіана [Текст; нотний матеріал].У 7 т. Т. 1. / уклад. П. Муравський. – Київ: Просвіта, 2014. – 238 с.

Пісенний Кобзар. Хорова Шевченкіана [Текст; нотний матеріал]. – У 7 т. Т. 2. / уклад. П. Муравський. – Київ: Просвіта, 2015. – 237 с.

Шевченко у піснях [Текст; нотний матеріал] : до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка/ упоряд. І. Кідещука та А. Плішки. – Сучава: Лідана, 2014. – 181 с. та ін.

Продовжила літературно-музичний вечір педагог Віра Таляронок.

Творчість Тараса Шевченка мала великий вплив на розвиток української інтелектуальної думки, на розвиток літератури, формування нових творчих постатей та ідей. Його поетична спадщина стала основою для створення різножанрових музичних творів багатьма поколіннями композиторів. Музичне опрацювання промовистих текстів поета відбувалося за всіх періодів еволюції сприйняття його слова – незалежно від суспільних умов. Незважаючи на знищення творчих особистостей, впровадження у життя лише порожніх гасел, все ж тривало героїчне протистояння тоталітарній імперії та відродження державності України.

Наші композитори почали перекладати на музику вірші Т. Шевченка ще з його життя. Одним із перших був М. Маркевич із романсом «Сирота» (1847), а також С. Паливода-Карпенко, який створив оперу «Катерина» (1858). Т. Шевченко дбав про те, щоб його тексти зазвучали піснями, про що свідчить лист до П. Куліша: «Передай оці дві пісні Маркевичу («Утоптала стежечку» та «Навгороді коло броду…»), чи не вчистив би він на їх ноту».

На поезії зі збірки «Кобзар» створено 250 творів різних музичних форм, а загалом написали музику 120 композиторів, серед них: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, В. Заремба, Г. Гладкий, С. Воробкевич, К. Стеценко, Я. Степовий, К. Данькевич,, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, М. Радзієвський, В. Ступницький, М. Вериківський, А. Кос-Анатольський, Л. Колодуб, Г. Майборода, Ю. Мейтус, Є. Станкович, М. Скорик та ін.

С. Людкевич стверджував, що для українських композиторів створення музичних текстів було своєрідним обов’язком, а з плином часу стало великою мистецькою школою: «Твори музичні до поезії Шевченка становлять не лише найбільшу, але й найкращу частину нашої світської артистичної музи».

Наприкінці літературно-музичного вечора прозвучали такі твори: «Ой не світи, місяченьку», «Минають дні», «Три шляхи», «Думи мої», «Доля», «Закувала зозуленька», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші у виконанні Ігоря Корчевського, Галини Мухортової, Аліси Поронник (концертмейстер Тетяна Швецова, баяніст Андрій Авер’янов, гітарист Василь Кайгородов). Декламування віршів у виконанні Ірини Кривохиж та Ліни Вербової («Садок вишневий коло хати», «Тополя»). Завершив вечір Ігор Корчевський віршем Тараса Шевченка «Заповіт».