Однією з найтрагічніших сторінок українсько-польських стосунків був взаємний обмін населенням наприкінці ІІ Світової війни й у перші повоєнні роки. Юридичною підставою цього процесу був договір, підписаний у Любліні 9 вересня 1944 року. З боку Української РСР його підписав голова Ради Народних Комісарів (уряду) Микита Хрущов, з боку Польщі – голова Польського Комітету Національного Визволення Едвард Осубка-Моравський. Договір передбачав добровільне переселення поляків з України й українців з Польщі на «батьківщину» з теренів, на яких жили їхні предки протягом століть. У перші місяці після підписання угоди переселення справді було добровільним.

25 березня в кількох передачах ТБ знані політики говорили про «політичне мародерство». В наступні дні, в т. ч. 27.03., 30.03. це лунало багаторазово. Аби збагнути, що саме вони мають на увазі, я вирішив простежити етимологію терміна «мародер», що асоціюється радше з воєнними обставинами, і можливі варіанти його використання у різних контекстах. В цьому допомогли як друковані, так і мережеві видання. Очевидно, почав з 11-томного Словника української мови. Отож, СУМ, т. 4. ( Київ, 1973 . – С. 632):

30 років тому (1990) над ратушею Львова вперше в новітній історії України піднято синьо-жовтий прапор

3 квітня 1990 року на першій сесії міської ради народних депутатів, більшість яких була обрана за підтримки НРУ та Товариства української мови, першим після вирішення необхідних процедурних питань та визнання повноважень депутатів було розглянуто питання про застосування Українського національного прапора у Львові й прийнято рішення підняти його на вежі Львівської ратуші.

У зв’язку з запровадженням карантину у Львівській області бібліотека з 17 березня тимчасово припиняє обслуговування користувачів. Про подальші зміни повідомимо на сайті.

Вибачте за незручність, але Ваше життя і здоров’я для нас – найбільша цінність.

Адміністрація