У мистецькому відділі 20 грудня відбувся мистецький вечір «Музична мозаїка». У програмі прозвучали колядки, щедрівки українських і зарубіжних композиторів у виконанні Львівської державної дитячої школи мистецтв № 10 (клас фортепіано викладача Олени Абаєвої).

26 грудня о 15 годині у великій читальній залі відбудеться презентація книги-реквієму Володимира Панчишина «Молитва до небесних сил за захист українського народу», присвяченої «Небесній сотні». Вона є відгуком на доленосні події 2013-2014 рр. в історії України. Видана у Львові релігійним видавництвом Святих Володимира та Ольги.

Під такою назвою у у читальній залі відділу україніки відбувся круглий стіл. Вітальне слово до учасників зібрання виголосив директор бібліотеки Іван Сварник, який підкреслив символічність постаті Степана Бандери для всіх українських патріотів, а також наголосив, що пластун Бандера відмовився від іспиту в Пласті через те, що організовував аматорський театр у рідному селі. Активними культурними й громадськими діячами були Роман Шухевич, Євген Коновалець та ін.

12 грудня у великій читальній залі відбулася чергова лекція Богдана Заблоцького «Про походження назв «українці» та «Україна», який зазначив, що перша письмова згадка про Україну міститься в Іпатіївському списку «Повісті временних літ» (1187 р.) після розповіді про смерть переяславського князя Володимира Ігоровича, який успішно боронив руські землі від половецьких нападів. Також лектор ознайомив з двома версіями похоження назви Україна, «окраїна», «порубіжжя», або «край», «країна». У першому сенсі «украйна», «окраина» вживалося у найдавніші часи (ХІІ-ХVІ ст.). Згадки цього слова у другому сенсі – пізніші та надто епізодичні, і тому друга версія не витримує конкуренції з першою. Проте походження назви нашої країни від «окраїни» або ж відносно пізнє охоплення назвою всієї сучасної території аж ніяк не заважає Україні бути країною з поважною давньою історією. Просто народ, який на ній живе, має право змінювати свою назву.