3 листопада у великій читальній залі всі охочі могли послухати розповідь Івана Сварника про вчену,архівістку й палку шанувальницю Львова Луцію Харевичеву.

Як розповів історик, доля цієї талановитої жінки склалася драматично: 1939, з приходом «перших совітів», вона втратила свого коханого чоловіка, Здзіслава Харевича, а 1943 була й сама розстріляна фашистами в концтаборі Освєнцім за участь у польському підпільному русі.

Луція (Лукія) народилася 1897 р. в м. Чесанові (пол. Цєшанув) в родині повітового урядовця Яна Стшелецького й Цезарини Мікуловської, яка була українкою, донькою греко-католицького священника. Маму дуже любила, отож частину публікацій підписувала псевдонімом «Цезарина Мікуловська». Вищу освіту Лукія здобула у Кракові та Львові. Улюбленим професором здібної студентки був Ян Птасьнік, знаний фахівець з історії середньовіччя і спеціальних історичних дисциплін. Саме він прищепив Лукії повагу до джерел. Докторат вона захистила 1924 р., почала викладати в гімназії, стала секретарем часопису «Квартальнік гісторични». А 1926 р. професор запропонував Лукії стажування у Сорбонні. Там молода вчена познайомилася з ідеями славної школи «Анналів», яка пропагувала вивчення історії людини, а не держави, поглиблені студії соціології і культурології. Повернувшись до Львова, Лукія плідно зайнялася наукою. На основі архівних документів написала цікаві розвідки про історію міст (Львова, Золочева та ін.) і міщан, про торгівлю Львова, водогони, епідемії, про Чорну кам’яницю, про жінку в давній Речі Посполитій.

Кафедра графіки та мистецтва книги Інституту поліграфії та медійних технологій Національного університету «Львівська політехніка» та відділ україніки ЛОУНБ організували і провели презентацію наукових досліджень Павла Салевича «Міфологічна система «Слова о полку Ігоревім».

Вступне слово про автора наукових досліджень і його монографію подав старший викладач кафедри графіки та мистецтва книги Федір Лукавий.

Павло Салевич розпочав презентацію із короткої інформації про давньоукраїнську пам’ятку «Слово о полку Ігоревім», завершивши її мовою про те, що, на жаль, за понад 237 років учені досліджували «Слово» довільно, тому спромоглися на невідповідне розуміння давньоукраїнської пам’ятки як світсько-реалістичної та двовірної. Таке незадовільне вивчення «Слова» засвідчило найважливішу проблему учених — їхнє нерозуміння природи пам’ятки.

До Дня української писемності та мови, свята розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві огляд книжкової експозиції, де чільне місце займає література побутового та ділового спілкування державною мовою України, видання про анти-суржик, про культуру слова, новітні довідники української мови та літератури, вступний курс української мови для студентів-іноземців, практичний курс або усне мовлення української мови для іноземців, посібники з мовностилістичних порад, підручники покрокового викладання та вивчення української мови для іноземців: книга для викладача, книга для студента, модульний курс викладання української мови, проблеми методики викладання, теорія і практика викладання української мови як іноземної, складні випадки вживання слів, словник наголосів, мова ділових паперів та інші видання мовами світу.