26 липня у відділі мистецької літератури відбулася мистецька подорож книжково-ілюстративною виставкою «Він служив українському мистецтву» до сторіччя від дня народження видатного українського мистецтвознавця Володимира Овсійчука (1924-2016).

Про життєвий та творчий шлях Володимира Овсійчука – доктора мистецтвознавства, професора, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка та академічної премії ім. І. Франка, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завідувача відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України розповіла завідувачка відділу мистецтв Надія Письменна. Вона коротко розказала Повністю представити значний творчий доробок митця досить складно: хокрема, були представлені монографії вченого «Майстри українського бароко: Жовківський художній осередок», де досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII – першої половини XVIII ст. та творчість майстрів бароко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку; «Українське малярство Х-ХVIII ст.: проблеми кольору», де митцем було послідовно продемонстровано цілісний розвиток монументального і станкового живопису княжої доби, виявлено контакти з Візантією і водночас особливості пам’яток, які сформувалися на національному ґрунті; «Олекса Новаківський», в якій дослідник наче прокладає кладку через століття, демонструючи тяглість традицій кольору в мистецтві нашого краю, показуючи гарячий патріотизм, спрямування пензля Новаківського до монументальності, легенд та міфів; «Оповідь про ікону» в якій на основі богословської, історичної, мистецтвознавчої літератури розкривається її походження, розвиток і місце в іконостасі.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели українознавчий семінар «Нескореність українки: Ольга Басараб».

У вступному слові на заході пошанування української діячки Ольги Басараб, яка стала символом нескореності українки, а відтак нескореності української нації, завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив такі світоглядні думки.

Ідеолог націоналізму Юрій Липа в статті «Українська жінка» писав про таких українок як Ольга Басараб: «…Власне, українка, як мало котра жінка в Європі, була зв’язана і з війною, і з героїчною військовістю. […] Багато їх було, багато їх є і ще багато буде тих українок, котрі потрапили залізом і вогнем боронити честі і слави України. Честь їм за це!»

22 липня в бібліотеці відбулася чергова лекція історика Івана СВАРНИКА про видатного галичанина, увічненого назвою гарної вулиці між Цитаделлю й колишнім Парком культури й відпочинку, а також мистецькою пам’ятною таблицею на Народній гостиниці.

Дмитро Вітовський (1887-1919) прожив не надто довге, але дуже плідне й насичене життя, доклався і до боротьби селян за свої права, і до збройної боротьби за незалежну Україну, й до творення Української Галицької армії, й до організації шкіл на Волині, і до дипломатії.

Як згодом писав про нього проф. Крип’якевич, «Був це спартанець строгий для себе й інших, Цілою душею ненавидів криві дороги. Здається, він добре почувався на фронті, де був тільки приказ і обов’язок. Бути левом і лисом Вітовський не вмів, це було проти його натури».