5 серпня екскурсоводи зацікавлено слухали розповідь Івана СВАРНИКА про місця, пов’язані у Львові з митрополитом Андреєм. Перше з них – Бернардинський монастир, точніше колишній костел св. Андрія, до метричних книг якого 29 липня 1865 р. внесено запис про хрещення Роман-Марії-Александра графа Шептицького. Однак в мережі є скан аналогічного свідоцтва з костелу Брухналя – найближчого до Прилбичів містечка.

Останнє місце – собор св. Юра, в підземеллі якого з 1944 р. спочивають останки великого митрополита. Сам собор будували славні попередники, також Шептицькі, у ХVIII ст. А поруч – митрополичі палати, де кир Андрей жив майже півстоліття, після того, як 12 січня 1901 р. був висвячений на галицького митрополита. Тут була його приватна бібліотека, особистий архів. Тут вчилися українські студенти, яким митрополит не лише дозволяв користуватися його книгами й рідкісними альбомами, придбаними у Відні, Римі, Парижі, а й особисто розповідав про мистецькі шедеври та їх авторів.

Ще одним місцем, де о. Андреєві випало жити кілька років, є Онуфріївський монастир. Тут Шептицький був ігуменом з 1896 р. При монастирі була багатюща василіанська бібліотека й архів, цікавий для Шептицького. Ігумен далеко не завжди був у монастирі – протягом 1898-1899 рр. він викладав богослов’я у Христинополі.

З 1901 р., вже як митрополит, Шептицький став депутатом Галицького сейму (нині це університет ім.. І. Франка). Він не раз виступав на засіданнях, зокрема в справі українського університету у Львові, на що поляки погодилися, врешті, 1914 р., однак справі завадив початок війни.

Повідомляємо Вас, що Книжкова палата України створила і з 01.07.2023 року запровадила до використання українські таблиці авторських знаків.

Двозначні таблиці кириличних авторських знаків: на основі зведеного кириличного алфавіту/ уклад. І. А. Кириленко, В.Є. Янчарук; Держ. Наук. установа «КН. Палата України ім. І. Федорова. – Київ: Видавництво «Ліра-К»,2023. – 50 с.

Вам відомо, що для систематично-алфавітної розстановки фондів у бібліотеках використовується шифр зберігання видання, що є обов’язковим елементом вихідних відомостей, який складається з індексу Універсальної десяткової класифікації (УДК), використовується в Україні з 2017 року, та авторського знака, котрий визначають за авторськими таблицями. До цього часу для визначення авторського знака використовувалися таблиці Л. Хавкіної на основі російського алфавіту з додаванням властивих українському правопису основних сполучень літер, відсутніх в російській мові.

Отже, нині в Україні діє Універсальна десяткова класифікація і таблиці авторських знаків, розроблені КП.

ББК і таблиці авторських знаків Л. Хавкіної в Україні не діють!

Прохання придбати авторські таблиці у видавництві «Ліра-К». Консультацію можна отримати у відділі каталогізації КЗ ЛОР «Львів. обл. універс. наук. б-ка»

Зав. відділом каталогізації М. М. Лильо

тел. 067 754 87 29