Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели мовознавчий семінар на пошанування видатного українського лексикографа, фольклориста, громадського діяча, одного з засновників товариства «Просвіта» у Львові, автора «Малорусько-німецького словника» Євгена Желехівського.

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич оглянув стан української мови в XIX столітті, коли проблемою для систематизації української мови та уніфікації правопису було надзвичайне різноманіття говірок та діалектів на території України. Народна мова в Україні не була однакова – полтавці не розуміли і обурювалися словами подільськими, навіть київськими. Мову в українському світі творили учені українці на основі різних українських говорів, слів простої української людини і слів українського письменника.

12 грудня у відділі мистецької літератури відбувся «музичний снігопад» «Святий, щедрий Миколай йде щороку в рідний край» за участю учнів Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницької та Львівської школи мистецтв № 10, класу викладачів Наталії Рішко, Лідії Матвіїв, Світлани Лаврентій та концертмейстра Олени Косик. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, яка розповіла про історію виникнення та традиції свята.

10 грудня бібліотека отримала важливу посилку з Києва від пані Марини ГРИМИЧ, яка нещодавно провадила у Львові презентацію своєї нової книги «Умерови». На наше прохання пані Марина надіслала нам 20 назв дуже цікавих, переважно наукових видань. Це монографії М. Гримич «Антропологія війни. Case study: Дивізія «Галичина»», «Нариси з українсько-канадської фольклористики: Богдан Медвідський», «Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців», «Життя під піньорами. Культурний ландшафт українських поселень у Бразилії», «Звичаєве цивільне право українців ХІХ-поч. ХХ ст.», нарис «Бранзолія: подорожні записки», а також видання, до яких доклалася як науковий редактор чи упорядник: «Усна історія села Тарасовичі (1940-1950)» (Г. Гримич), «Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.», «Звичаєве право українців у наукових дослідженнях1920-х-поч. 1930 р.» (Ю. Крикун), «Культура повсякдення с. Хижинці (1950-1960 р.)» (В. Борисенко), «На кордоні з мегаполісом: київське передмістя в антропологічній оптиці (кейс м. Ірпінь)», «Народна культура українців: життєвий цикл людини» (Тт. 1-5), «Поле: Зб. наук. праць з історії, теорії та методології польових досліджень» (Тт. 1-2), «50 нарисів з українського примарознавства» (Я. Гордієнко), «Антропологія простору. Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць», Україна для шукачів пригод (альбом-путівник)», «Українська канадіана: Зб. мат. з історії українців Канади», «Українці в Аргентині (1897-1950): творення громади» (С. Ціпко), «Українці Бразилії», «Українська усна снотлумачна традиція поч. ХХ ст.» (Т. Шевчук, Я. Ставицька).

Щиро дякуємо пані Марині за прецікаві книги!

Чудовий приклад для наших учених!

9 грудня у великій залі лунала розповідь Івана СВАРНИКА про вченого-етнографа й політика Григорія Дем’яна (1929-2013) Він став науковцем усупереч життєвим обставинам. Лише в старшому віці він зміг вільно зайнятися улюбленою справою й бодай частково оприлюднити етнографічний матеріал, зібраний протягом десятиліть, та реалізувати свій науковий потенціал, досліджуючи новітню історію України.