Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Світогляд українського народу: ідея та інтерпретації проекту».

Ідею проекту подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич.

Він висловив світоглядні думки про потребу піднесення спадщини предків – давньої сакральної української традиції, українського міфологічного мислення, створеної Богом первісної української ідентичности в контексті подальшого тривання й розвитку української цивілізації.

Конкретика проекту – створення священних текстів про світогляд українців на основі праць Івана Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу», Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) «Дохристиянські вірування українського народу», Володимира Гнатюка «Нарис української міфології» та інших; організація наукових викладів та студій класичних текстів і наукових досліджень; формування світогляду молодих українців на основі давньої традиції.

«Бібліотеки – це скарбниці

всіх багатств людського духу».

Г. ЛЕЙБНІЦ

22 березня відбувся бібліотечний десант в 2-Д класі СЗШ № 23 м. Львова «Бібліотека – скарбниця книг». Провідний бібліотекар відділу мистецької літератури Мар’яна Особа детально ознайомила дітей з історією розвитку бібліотеки та книги. Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. Відтоді, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, зазирнути в майбутнє. Шлях розвитку книги був довгим і складним… Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігаються книги («бібліо» – книга, «тека» – сховище). Бібліотеки з’явилися в сиву давнину. Давні єгиптяни називали їх аптеками для душі, тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним.

22 березня у відділі мистецької літератури відбулась презентація книжково-ілюстративної виставки «Поет скла» до 85-річчя від дня народження Андрія Бокотея (1938), українського художника скла і кераміки, педагога. Брали участь члени Львівського міського територіального центру, який працює під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила з творчістю художника. Сьогодні нашу культуру неможливо уявити без Андрія Бокотея, як і його творчість – не усвідомити, а особистість – не зрозуміти окремо від славного, давнього родоводу. Назвати майстра видатним – визначення надто делікатне: ім’я і твори його «оселилися» в багатьох куточках України й світу – вони в музеях і приватних колекціях, у галереях і антикварних салонах. У них своє велике життя, своя мистецька доля.

Напередодні Всесвітнього дня поезії, 20 березня, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка КЗ ЛОР ЛОУНБ провів у рамках співпраці з ЛНУ імені Івана Франка наукову конференцію «Багатовекторність слов’янської поезії». У конференції брали участь працівники відділу, викладачі та студенти кафедри слов’янської філології імені Ілларіона Свєнціцького, а також магістри й студенти кафедри полоністики. У процесі проведення конференції були обговорені питання ідентичності та диференціації слов’янської поезії, дефінітивної варіабельність сучасної поезії, Україна в хорватській поезії 2022 року, трансцендентної, інтимної, утилітарної лірики з позиції багатовекторності чеської поезії, новітніх тенденцій розвитку сучасної словацької поезії, творчого тандему Дмитра Христова та Анни Багряної, міфу втраченого міста в поезії польського поета, есеїста, драматурга, Кавалера Ордену Білого Орла Збіґнєва Ґерберта (1924-1998), поезії польської поетеси та феміністки міжвоєнного періоду Зузанни Ґінчанки (справжнє ім'я Зузанна Поліна Ґінзбург [1917-1945]), особливості словенської поезії.