Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Українська мова пройшла тернистий шлях становлення й розвитку. Чорними літерами викарбувалися на скрижалях її історії валуєвський циркуляр, грізний наступ сталінської доби, Голодомор – геноцид, штучно організований радянською верхівкою, та передсмертні зойки в’язнів Соловецьких таборів, біль закатованих «шістдесятників». На жаль, сьогодні українці переживають черговий геноцид від російських окупантів – нищення національної ідентичності українців з метою «денацифікувати», тобто деукраїнізувати українців й Україну. Саме тому зараз надзвичайно гостро стоїть популяризація української мови та перехід в спілкуванні виключно українською мовою. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його предків.

З нагоди свята у великій читальній залі експонується книжкова виставка «Як довго ждали ми своєї волі слова». На виставці представлено книги, об’єднані однією тематикою ‒ українською мовою: тут і словники, і критика, і підручники з мови. Виставка буде цікавою і студентам, і викладачам, і всім громадянам, які хочуть підвищити рівень володіння рідною мовою.

7 листопада у Великій читальній залі відкрилася виставка до 150-річчя від дня народження Богдана Лепкого – видатного художника, педагога, видавця, письменника та перекладача.

Богдан Теодор Нестор Лепкий народився 4 листопада 1872 р. в сім’ї пароха с. Крогулець (тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл.). 1878 р., коли Богдан сягнув шкільного віку, замешкав у свого діда по матері о. Михайла Глібовицького – пароха Бережан і віцемаршала Бережанського повіту. 1891 р., після закінчення Бережанської гімназії, Б. Лепкий вступив до Віденської академії мистецтв, проте через кілька місяців перевівся на філософський факультет Віденського університету, де студіював мовознавство й літературу. Вже наступного року обдарований юнак перевівся до Львівського університету, який закінчив 1895 р. Того ж року, опублікувавши на шпальтах «Діла» оповідання «Шумка», дебютував на літературному полі.

1 листопада у відділі україніки Провідне коло Організації української нації « Держава» відзначило 104 - річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Вступне слово виголосив представник ОУН «Держава», поет Євген Салевич. Він висловив світоглядні думки про український менталітет державного народу, про державу як стан української душі, споконвічну історичну тяглість українського державотворення , про тривання ідеї української держави, державного мислення впродовж тисячолітньої історії в Україні і світі, у минулому і сьогоденні. Промовець привітав присутніх з яскравим проявом українського державотворчого духу – днем проголошення ЗУНР. У контексті свята він оприлюднив проекти національного просвітництва і пропаганди, які здійснює ОУН «Держава»: «Український народний університет культури», «Українська студія національної інформації», « День українки», «Посланіє пророка Тараса Шевченка» та інші.

1 листопада день свого заснування відзначає Європейський союз – економічний та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі. ЄС бере свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які сформувалися із шести країн у 1957 році. У наступні роки територія ЄС зростала за рахунок включення нових держав-членів. Водночас збільшувалася сфера впливу шляхом розширення політичних повноважень. 23 червня 2022 року Лідери Європейського союзу на саміті в Брюсселі затвердили рішення надати Україні та Молдові статус кандидата на вступ. Країни-засновниці ЄС – це Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і Федеративна республіка Німеччина. Термін їхнього членства перевищує 60 років. У ЄС немає власних збройних сил, зате більшість країн-учасниць входять в НАТО. Шенгенська зона охоплює не всю територію ЄС, а лише 22 країни. У Євросоюзі вживані 24 офіційні мови. На засіданнях Європарламенту депутати можуть використовувати будь-яку з них. А, щоби народні обранці розуміли один одного, в парламенті працюють 330 штатних і 1800 позаштатних перекладачів-синхроністів.