30 травня у читальній залі відбулася зустріч з львівським бандуристом Богданом Жеплинським з нагоди його 85-річчя та презентація двотомника «Кобзарство і ми», авторами якого є Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук і Мирослав Ковальчук. Вечір розпочався абсолютно несподівано. Гості почули справжню трембіту, соло на якій виконав побратим Богдана Жеплинського Любомир Кушлик.

У розмові з гостями пан Богдан розповів про три історії, які визначили його подальший життєвий шлях. Перша відноситься до дитячих споминів. Якось тато слухав радіо через навушники. «Богданку, а ходи-но сюди! Послухай – це славний кобзар Юрій Сінгалевич. Чи ти хотів би так грати?». Син захоплено підхопив: «Так, дуже хочу!». «Тоді стань у куток, помолися й добре подумай, чи ти справді цього так хочеш». За якийсь час Богданко знову звернувся до тата: «Тату, я подумав, і вирішив, що дуже хочу». «Гаразд, якщо хочеш, то Господь тебе попровадить до цього». За якийсь час батько відвіз малого до Львова й віддав у науку до Сінгалевича.

27 травня гостем бібліотеки був відомий український науковець, громадський і політичний діяч, засновник Києво-Могилянської академії професор В’ячеслав Брюховецький. Гість познайомився з бібліотекою, похвалив її здобутки, розповів про особливості роботи бібліотеки КМА. В’ячеслав Брюховецький завітав до Львова, маючи кілька різних запрошень і оказій. Однією з останніх і був візит до нашої бібліотеки: професор передав до фондів бібліотеки щойно виданий тритомник наукових розвідок Віктора Петрова. Видання видало видавництво «Темпора», а підготував професор Брюховецький.

15 травня в читальній залі нашої бібліотеки відбулася презентація книги «Формування державної політики національної безпеки України в контексті реалізації української національної ідеї» кандидата політичних наук Василя Пасічника. Захід організовано спільно з Львівською обласною універсальною науковою бібліотекою, ГО «Центром розвитку української культури і самоорганізації» та Незалежним культурологічним часописом «Ї». Модератором презентації був головний редактор і засновник Незалежного культурологічного часопису «Ї» Тарас Возняк.

50 років, 100, 150 від дня народження Тараса Шевченка як великі дзвони, що змушували стишити ходу, замислитись над життям понівеченого тіла України, її духу, нескореного й незнищенного.

Гнаний з рідної землі, він долав океани і у своїй правді постав у вільному світі. Для мільйонів українців він став тим стержнем, який тримав їхнє українство і не давав розчинитися у чужому світі.

Сьогодні Тарас пройшов шлях довжиною у 200 літ, шлях заборон гласних і негласних, фальсифікацій його ідей і перекручень його смислів, знов приходить до нас у час, коли його вже «не заперечують і за нього вже не переслідують - його просто не помічають, можуть жити без нього» (М. Маринович)