925 років (1097) з часу першої згадки в літописах про місто Буськ

750 років (1272) з часу перенесення князем Левом, сином Данила Галицького, столиці Галицько-Волинського князівства з Галича до Львова

730 років (1292) з часу найдавнішої в Україні документальної згадки про водяний млин у жалувальній грамоті Лева Даниловича Спаському монастиреві

695 років (1327) з часу першої згадки про Олеський замок

645 років (1377) з часу створення міщанами у Львові шпиталю св. Духа для хворих, немічних і бідних

645 років (1377) з часу надання місту Белз магдебурзького права

645 років (1377) з часу першої згадки про місто Сокаль (сучасна назва; вперше згадано у 1098 р. як Всеволож)

640 років (1382) збудовано Галицьку браму; перша згадка про вулицю Галицьку у Львові

635 років (1387) з часу першої згадки про місто Дрогобич

635 років (1387) закладено маєток Андреаса Зоммерштайна; село, що з’явилося довкола нього, отримало назву Замарстинів

630 років (1392) з часу відкриття німцем Клеменсом у Львові першої в Україні аптеки

630 років (1392) з часу першої згадки про місто Мостиська

625 років (1397) з часу першої згадки про місто Сколе

600 років (1422) з часу надання Дрогобичу магдебурзького права

585 років (1437) з часу першої згадки про місто Перемишляни

580 років (1442) з часу першої згадки про вулицю Шевську у Львові

570 років тому (1452) у Львові забруковано площу Ринок і вісім вулиць, що прилягають до неї

560 років (1462) з часу надання Угневу магдебурзького права

550 років тому (1472) Казимир IV дав привілей для українців міста Львова щодо організації ярмарку на святу Трійцю

550 років (1472) з часу першої згадки про вулицю Руську у Львові (під цією назвою з 1414 року була вул. Соляників)

550 років (1472) з часу згадки про місто Великі Мости Сокальського району

550 років (1472) з часу першої згадки про місто Радехів

550 років (1472) з часу першої згадки про місто Рудки Самбірського району

510 років тому (1512) у Львові за західноєвропейським взірцем засновано цех цирульників; учнів цеху вчили голярській справі, вмінню робити кровопускання, ставити банки, виривати зуби, вправляти вивихи, перев’язувати рани, виготовляти пластирі для лікування ран

500 років (1522) з часу заснування в Янові першої папірні в Україні

500 років (1522) з часу заснування у Львові при церкві Успення Богородиці Львівським Успенським (пізніше – Ставропігійським) братством одного з перших українських шпиталів (проіснував понад 200 років)

450 років (1572) з початку будівництва вежі Корнякта – пам’ятки архітектури національного значення у Львові, частини ансамблю (дзвіниці) Успенської церкви

450 років (1572) з часу прибуття до Львова друкаря Івана Федоровича (Федорова)

425 років (1597) з часу закладення міста Жовкви на землях давнього поселення Винники (з XIV ст.)

410 років (1612) з часу заснування Крехівського василіянського монастиря святого Миколая

410 років (1612) з часу створення Жовківського братства при церкві Різдва Христового

400 років (1622) з часу надання Раві-Руській магдебурзького права

360 років тому (1662) Ставропігійське братство побудувало у Львові на території Онуфріївського монастиря шпиталь

330 років тому (1692) у Жовкві почали будувати міську синагогу (архітектор Петро Бебер) – пам’ятку архітектури, історії і культури; будівництво завершили в 1698 або в 1700 році

330 років (1692) з часу заснування міста Христинополя (з 15 лютого 1951 року – Червоноград)

270 років (1752) з часу надання Радехову магдебурзького права

250 років (1772) з часу завершення будівництва собору св. Юра у Львові (архітектор Бернард Меретин (Мердер), скульптор – Іван Георг Пінзель)

250 років (1772) з часу утворення Королівства Галичини і Володимирії зі столицею у Львові в складі Габсбурзької імперії

245 років від дня народження Дениса Зубрицького (1777-1862), історика, етнографа, етнолога, мовознавця, архівіста, члена Ставропігійського інституту, упорядника архіву магістрату Львова та Львівського братства

240 років від дня народження Івана Товарницького (1782-1869), одного з перших українських промисловців у Львові, колекціонера, мецената, куратора Галицької ощадної каси (з 1850), почесного члена музичного товариства, співзасновника Галицько-руської матиці

240 років (1782) з часу створення першої львівської лікеро-горілчаної фірми родини Бачевських – одного із найбільших підприємств мануфактурного типу Галичини ХІХ-ХХ ст.

200 років від дня народження Йосифа Делькевича (1822-1912), священника УГКЦ, релігійного діяча, доктора богослов’я, педагога, посла до Галицького сейму (1868-1869), ректора Львівського університету (1867-1868), громадського діяча, першого викладача педагогіки українською мовою у Львівському університеті

190 років тому (1832) у Львові відкрито клінічну інфекційну лікарню

185 років (1837) з часу виходу українського альманаху «Русалка Дністровая», виданого «Руською трійцею»

180 років від дня народження Павла Бачинського-Лешковича (1842-1930), священника УГКЦ, культурно-освітнього діяча, члена «Просвіти»

170 років (1852) з часу заснування професором Гіацинтом Лобажевським Ботанічного саду Львівського університету на базі старого саду ченців-тринітаріїв

170 років (1852) з часу заснування Мінералогічного музею у Львівському університеті (засновник – професор Гіацинт Лобажевський). З 1999 року – Мінералогічний музей імені Євгена Лазаренка Львівського національного університету ім. Івана Франка

170 років від дня народження Михайла Балтаровича (1852-1933), повітового комісара у Золочеві за часів ЗУНР, громадського діяча

170 років від дня народження Фелікса (Щасного) Сельського (1852-1922), лікаря, громадського діяча, дійсного члена НТШ, голови товариства «Народна торгівля»

170 років від дня народження Герміни Шухевич (1852-1939), громадської діячки, ініціаторки та співзасновниці перших українських жіночих товариств у Львові

160 років тому (1862) у Львівському університеті на правничому факультеті відкрито дві кафедри (цивільного права та кримінального права і процесу) з викладанням українською мовою

160 років від дня народження Теодора Ваня (1862 – кінець 1950-х років), громадсько-політичного діяча, адвоката, міністра економіки ЗУНР, видавця, редактора, співзасновника товариств «Бесіда», «Родина», «Січ», «Сокіл», ощадних кас у Золечеві; ув’язненого та репресованого у 1944 році

160 років від дня народження Северина Відта (1862-1912), професора, завідувача кафедри геодезії у Львівській політехніці; члена Політехнічного товариства у Львові, Галицької інженерної палати

160 років від дня народження Тадея Гриневича (1862-1911), лікаря, архівіста, етнографа

155 років від дня народження Антона Кнігиницького (1867-1915), галицького поміщика, філантропа, який свій маєток записав товариству «Просвіта» у Львові на стипендії для бідних учнів

150 років тому (1872) перші переселенці з Галичини висадилися в Бразилії. Це була сім’я М. Морозовича із Золочівщини

150 років від дня народження Євстахії Тишинської (1872-1944), громадської діячки, педагога, співзасновниці та голови товариства домашніх помічниць і робітниць «Будучність» у Львові

145 років тому (1877) розпочато спорудження будинку Галицького сейму (архітектор – Юліуш Гохбергер), у 1923 будівлю передали Львівському університету імені Яна Казимира (нині – Львівський національний університет ім. І. Франка)

145 років тому (1877) у Моршині відкрито перший водолікувальний заклад

140 років від дня народження Лева Ясінчука (1882-1963), народного вчителя, громадського і освітнього діяча (товариство «Рідна школа» (1923-1939) у Львові), інспектора народних шкіл Галичини, публіциста

135 років від дня народження Михайла Таранька (1887-1956), видавця, редактора, педагога, засновника видавництва «Світ дитини» у Львові, діяча Взаємної помочі українського вчительства, репресованого

130 років (1892) з часу заснування у Львові страхового товариства «Дністер»

130 років тому (1892) засновано Личаківський парк у Львові (ландшафтний архітектор Арнольд Рерінг)

130 років тому (1892) вийшла перша краєзнавча праця Болеслава Лімановського «Галичина пером і олівцем»

130 років (1892) з часу заснування товариства «Просвіта» в Кам’янці Струмиловій, Стрию

125 років (1897) з часу початку будівництва церкви Вознесіння Господнього на Знесінні у Львові

125 років (1897) з часу заснування з ініціативи настоятеля Львівського Онуфріївського василіянського монастиря Андрея Шептицького українського греко-католицького часопису «Місіонар»

125 років тому (1897) було створено Львівську картинну галерею (з 12 квітня 2013 р. – Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького) – найбільший художній музей України

125 років тому (1897) на вулицях Львова з’явився перший автомобіль «Benz Viktoria», який належав власникові нафтових свердловин 37-річному Казімєжу Одживольському

125 років (1897) з часу заснування студентами Львівської політехніки товариства «Основа»

120 років тому (1902) у Львові головою лікарської комісії НТШ обрано доктора Євгена Озаркевича, який заснував товариство «Народна лічниця» (1902)

100 років тому (1922) при Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові засновано Українську драматичну школу

100 років від дня народження Остапа Волинця (1922-1945), лікаря УПА, який загинув у боротьбі за волю України

55 років тому (1967) вийшов у світ збірник В’ячеслава Чорновола «Лихо з розуму (Портрети двадцяти «злочинців»)»

40 років тому (1982) відкрито нову лікарню швидкої допомоги (нині – клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова)

20 років тому (2002) Богословську академію у Львові реорганізовано в Український католицький університет; першим ректором був Борис Гудзяк