ЛОУНБ – головна бібліотека регіону в контексті формування, зберігання на надання в користування найбільш повного зібрання документів у межах області, організації взаємовикористання бібліотечних ресурсів, наданні методико-консультативної допомоги бібліотекам територіальних громад.

Вона має статус обласної за значенням, універсальної – за змістом фонду документів, наукової – за виконанням функцій як центр методичної та бібліографічної діяльності, маркетингових та соціологічних досліджень в галузі бібліографії та бібліотекознавства, публічної (загальнодоступної) – за призначенням.

Також вона є центральним обласним книгосховищем документів різнотематичних і різножанрових, обласним депозитарієм краєзнавчих документів, в т. ч. видань місцевих видавництв, одержувачем обов’язкового безоплатного примірника видань та аудіопродукції краєзнавчого характеру, центром формування регіональної бібліотечної політики на основі моніторингу роботи ТГ, вивчення проблем бібліотечної галузі, прогнозування бібліотечної роботи.

Бібліотечний фонд закладу становить 537,1 тис. пр. документів універсального змісту. Зокрема, обсяг краєзнавчого фонду становить 57,3 тис. пр. документів, з них документів про Львів та Львівщину, Галичину – 7,9 тис. пр. Обсяг фонду періодичних видань в назвах складає 263 назви газет, 1035 назв журналів, в т. ч. української діаспори 18/420 назв відповідно, нотних видань – 42,4 тис. пр., видань звукозапису – 11,7 тис. пр., авторефератів дисертацій універсальної тематики – 4,2 тис. пр., документів української діаспори – 7,6 тис. пр.

У мовному розрізі бібліотечний фонд закладу складає українською мовою – 46,2%, мовами національних меншин та етнічних спільнот – 42,9%, іноземними мовами – 10,9%.

Фонд документів закладу представлений більше ніж 41 мовною палітрою. Це документи українською, польською, англійською, болгарською, німецькою, румунською, угорською, французькою, чеською, кримськотатарською, російською та іншими мовами (від 6,3 тис. пр. словацькою до 41 о.д. білоруською мовами).

Бібліотека щорічно отримує від 500 до 700 пр. обов’язкового примірника краєзнавчих документів, які відображаються в універсальному поточному покажчику про край «Львівщина: літопис краю».

Книгозбірня системно працює над опрацюванням, описом і систематизацією рідкісних документів, фонд яких налічує 2420 о.д. плюс 6 приватних колекцій: родини Вертопорохів-Іванусівих з Канади (600 о. д.), отця Івана Шевціва з Австралії (300 о.д.), отця Дмитра Блажейовського з Італії (400 о.д.), канадсько-українського оперного і камерного співака Йосипа Гошуляка з Канади (91 о.д.), редактора журналу «Дружно вперед» (Словаччина), Радіо «Свобода» (Мюнхен) Йосипа Сірки (108 о.д.), родини Володимира та Ігоря Саламах (Львів) (32 о.д.). Перші три колекції опрацьовані й систематизовані у каталогах зі серії «Приватні колекції – читацькій громадськості». Усі бажаючі можуть ознайомитися з «Енциклопедією українознавства» В. Кубійовича в 10-ти томах, «Українською малою енциклопедією» Є. Онацького в 4-х томах, багатотомником «Літопису УПА», «Історією української культури» І. Тиктора у 24 зшитках за редакцією І. Крип’якевича; творами М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, М. Туган-Барановського, В. Терещенка, В. Липинського, Д. Донцова, Я. Ісаєвича; зібранням творів Т. Шевченка та І. Франка, виданих у діаспорі. Особливе зацікавлення викликають регіональні збірники «Надбужанщина», «Стрийщина», «Рогатинська земля», «Стара Волинь і Волинське Поділля», «Золочівщина», «Дрогобицька земля Івана Франка», «Бучач і Бучаччина», «Бережанська земля», «Теребовельська земля».

До поповнення фонду документів книгозбірні долучилися такі представники діаспори як Федір та Марія Савюки з Франції; Богдана Мончак, Володимир Гоцький, Мирослав-Богдан Бігус з Канади; Михайло Хома з Бельгії; отець Зенон Харкавий та родина Барчинських з Австралії; Марія Крижанівська зі США; родина Марцюків з Німеччини та багато інших.

Серед раритетів Бібліотеки – колекція Шевченкових «Кобзарів», яких немає у жодній бібліотеці України. Це «Кобзар» за редакцією Ярослава Рудницького (Вінніпег, 1960), «Кобзар» з поясненнями і примітками д-ра Василя Сімовича (Нью-Йорк, 1978), «Перший «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 р. (Оттава, 1961), «Кобзар» 1947 року. Унікальним друком є французький трактат 1648 р. Рена Декарта «Про людські пристрасті». Також до раритетів закладу належать прижиттєві видання Корнеля, Вольтера, Монтеск’є, Бомарше; мініатюрні видання творів М. Конопницької, Ц. Норвіда, Ю. Словацького, З. Бронєвського, Б. Лесьмяна та інших. Бібліотека зберігає одну з найбільших у Львові колекцій творів Й. В. Гете, повне зібрання творів А. Міцкевича, видане у Франції наприкінці ХІХ ст.

Фонд документів закладу багатий виданнями з особливими ознаками (екслібрисами, автографами, печатками, штампами, дарчими написами власників), які увійшли у каталог «Видання з особливими ознаками». Вийшло вже 5 випусків каталогу.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності Бібліотеки є видавнича діяльність як складова розкриття бібліотечного фонду закладу, його популяризації, а також здійснення соціокультурної діяльності та надання рекламно-інформаційних послуг клієнтам закладу.

Усі видання Бібліотеки мають серійний характер. Перша серія «Правда життя і образу» з’явилася задовго до незалежності ще в 1986 році з метою популяризації творчого доробку українських діячів, творчість яких упродовж багатьох десятиліть була малодоступною для громадськості – це методико-бібліографічні матеріали з питань повернення втраченої національно-культурної спадщини в Україну через популяризацію «забутих імен», «білих плям» історії. З часу заснування серії побачило світ 28 випусків, а читачам повернено імена: Є. Маланюк, О. Ольжич, О. Теліга, Б. Лепкий, Г. Хоткевич, В. Стус, І. Багряний, Г. Гордасевич, О. Турянський, У. Самчук, Ю. Липа, Л. Костенко, І. Калинець, К. Буревій та інші. Зі сторінок видавничої продукції постали у новому світлі постаті Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка.

«Науковці Львівщини», «Життя коротке, а мистецтво вічне», «Митці Львова», «Краєзнавці Львівщини», «Галицькі митрополити», «Славетні Галичани» – всього 12 серій методико-бібліографічних матеріалів, бібліографічних покажчиків, біобібліографічних нарисів, пам’яток користувачеві, рекомендаційних списків літератури. Перед читачами розкрито постаті відомих людей, їхнє життя, творчий доробок, думки про них. Світ Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Оксани Білозір, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Бориса Возницького, Ігоря Білозіра, Андрія Содомори, Івана Лозинського, Нонни Копистянської, Івана Гаврилюка та Івана Миколайчука, Руслани Лижичко став доступним кожному бажаючому через видання, присвячені цим особистостям.

Домінуючою серією Бібліотеки, яка основним напрямом своєї роботи обрала (і продовжує реалізовувати всіма доступними формами і методами бібліотечної роботи) утвердження ідеології державотворення, формування національної свідомості користувачів бібліотеки і бібліотек Львівщини є серія «Поборники державності України». Видання цієї серії дають змогу користувачам познайомитися і збагнути велич таких постатей як Євген Коновалець, Степан Бандера, Ярослав Стецько, Андрій Мельник, Василь Кук, Роман Шухевич, Дмитро Донцов, Симон Петлюра, Олена Степанів, Ольга Басараб, Роман Дашкевич, Марко Боєслав; шістдесятників В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, Ігоря Калинця, Миколи Руденка, Валентина Мороза, а також дізнатися правду про Українську дивізію «Галичина», Українську повстанську армію, Західноукраїнську Народну Республіку, Українську революцію 1917-1921 рр., Крути.

Наші сучасники представлені серією #ЧитайUA. Нове літературне покоління. Це Сергій Жадан, Любко Дереш, Андрій Любка, Макс Кіндрук, Софія Андрухович, Наталія Гурницька.

30-річчю незалежності було присвячено посібник «Націю творить мова» і «Дивився на світ без чужих окулярів. Валентин Мороз».

До 150-річчя товариства Просвіта побачило світ видання «Просвіта своєї праці ще не скінчила…» у двох типологічних зрізах – методичні матеріали та бібліографічний покажчик.

До 150-річчя НТШ вийшов збірник матеріалів наукової конференції «Творці незалежної науки», який містить статті науковців різних установ Львова про етапи діяльності Товариства, його засновників та діячів.

Російсько-українська війна, яка розпочалася у 2014 році і продовжилася повномасштабним вторгненням у 2022, зумовила зміну формату видавничої продукції Бібліотеки, основним завданням якої в часі війни є збереження і репрезентація історичної пам’яті через інформацію, акумульовану в методико-бібліографічних та інформаційних матеріалах, бібліографних посібниках тощо, які в майбутньому слугуватимуть історичною базою для дослідників війни, особливо у краєзнавчому аспекті. Під гаслом «Збережемо ідентичність – переможемо росію» побачили світ методико-бібліографічні матеріали «Ми любили Вас всіх, та найдужче свою Україну. Революції Гідності присвячується»; бібліографічні покажчики «АТО. Неоголошена війна. Хроніка подій. 2014-2017», «ООС. неоголошена війна. Хроніка подій. 2018-2021», «Єднаймося браття в цю лиху годину! Нехай ворог знає: ми за Україну» (щорічник); методико-бібліографічні матеріали «Музика любові й миру. Василь Сліпак»; календар «Пам’ятні дні, дати, свята, події» (щорічник), який містить розділ «Пам’ятаємо, не забудемо» про учасників російсько-української війни, вихідців з Львівщини або похованих у Львові.

Інноваційному розвитку бібліотек регіону та забезпеченню підвищення фахового рівня персоналу сприяє методична діяльність закладу. У цих питаннях вона базується на сучасних стандартах бібліотечної професії та запровадженні цифрових сервісів в практику роботи публічних бібліотек ТГ. Основними темами семінарів, тренінгів, круглих столів, засідань інтерактивної студії «Метод-профі» стали бібліотека-платформа для соціальної взаємодії у форматі «all inclusive», компетенції сучасного бібліотекаря, публічні бібліотека Web 2.0, бібліотека як соціальний тренд: апгрейд соціальної комунікації бібліотек з мешканцями громади, цілі сталого розвитку суспільства і нова парадигма розвитку бібліотек, менторство БібліоХабів як інструмент цифровізації мешканців громад, бібліохаб – ключ до розвитку цифрових компетенцій мешканців громади тощо. Вони стали віддзеркаленням реакції бібліотеки на зовнішні виклики. Одним із стратегічних напрямів діяльності методичної служби є узагальнення досвіду роботи бібліотеки ТГ. Матеріали і відеозаписи методичних заходів, презентацій розміщуються на сайті Львівського регіонального тренінгового центру зі застосуванням хмарних сервісів у мережі Facebook.

Важливо, що до методичних заходів долучаються не лише працівники бібліотек ТГ нашого регіону, а й інших областей України. Крім того учасниками є представники відділів культури, громадських організацій, народних домів, владних структур. Це є свідченням високого фахового рівня методичної служби Бібліотеки, яка крокує в ногу з часом і оперативно відповідає на його виклики.

Книгозбірня одна з перших провела вебінар «Медіаграмотність – запорука виграшу інформаційної війни», який відбувся відразу після повномасштабного вторгнення 22 березня 2022 року, присвячений питанням правильного споживання інформації і новин під час війни, навчанню користувачів не поширювати фейки і не потрапляти на гачок шахраїв. Топовою тематикою професійних заходів залишаються і сторітелінг: як створити історію успіху бібліотеки, яка захоплює; портфоліо успішного бібліотекаря: інтерактивні заходи та їхня організація.

Знаковою подією 2023 року стала презентація досвіду бібліотек регіону «БібліоFashion Львівщини» в рамках онлайн-марафону інноваційного досвіду публічних бібліотек України, проведений у партнерстві з Українською бібліотечною асоціацією, де було окреслено шляхи розвитку бібліотек регіону «Від Terra Incognita до БібліоFashion Львівщини». Пряму трансляцію переглядало 27 осіб, присутніми в Zoom було 95 осіб з 23 областей України. Вдалим експерементом єднання працівників бібліотек, народних домів, краєзнавчого музею і представників влади став виїзний тренінг в рамках культурно-мистецьких студій «Культура на часі!», проведеним за ініціативою відділу культури, туризму, молоді та спорту однією зі селищних рад. Об’єднала два береги Дніпра /Новопсковську районну бібліотеку Луганщини і Львівську обласну універсальну наукову бібліотеку/ в єдиному віртуальному ланцюзі онлайн-зустріч до Дня Соборності України. Започаткована традиція отримала щорічне продовження. Коло учасників розширилося: до неї долучилися інші бібліотеки, краєзнавчі музеї, творчі колективи, громадські організації, народні доми, письменники, виконавці, фольклорні колективи, представники влади тощо. Ініціатива завершилася підписанням меморандуму про співпрацю між львівською та Луганською обласними радами. Відбулося безліч візитів за програмою «Будуємо Україну разом». 2022 року об’єднала Львів, Новопсков, Жовкву та 60 учасників біля моніторів комп’ютерів онлайн-зустріч до цієї дати «Єдина духом Україна: об’єднуємося в Різдвяній коляді». Завадила продовжити цю традицію війна.

Продовжується співпраця з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в публічних бібліотеках регіону. Досвід співпраці «Бібліотеки – як інформаційні центри та точки доступу до БПД» був представлений на Міжнародній Конференції «Правові можливості громад та доступ до медіації».

Бібліотека в особі науково-методичного відділу бере активну участь у реалізації міжнародних, державних та регіональних проєктів як партнер. Так, заклад долучився до проєктів «Арт-терапія для першої психологічної допомоги», спрямований на підтримку дітей та їхніх батьків ВПО в умовах війни через проведення заходів психотерапевтами з арт-терапії; USAID «Говерла», спрямованого на інтеграцію ВПО у життя громад Львівщини. ЛОУНБ уклала угоду про співпрацю з ГО «Мережа Центрів Едукації» міста Львова про організацію неформального навчання на базі бібліотек області. Проєкти було реалізовано в 14 і 10 відповідно бібліотеках територіальних громад.

Активну участь бере Бібліотека в реалізації проєкту «Розвиток спроможності бібліотек-хабів цифрової освіти», який здійснюється УБА за підтримки Програми розвитку ООН в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія» за фінансової підтримки Швеції та Міністерства цифрової трансформації України. У 2024 році за підтримки директорів бібліотек і завдяки співпраці з відділами культури запроваджено виїзні навчальні зустрічі керівників та координаторів БібліоХабів цифрової освіти на предмет презентування кейсів успішних бібліотечних практик.

Схвалення користувачів отримав проєкт «Літературне дефіле», створений завдяки активній співпраці з видавництвами та письменниками Львівщини, події якого висвітлюються в рубриці #Що там за крапкою на сторінці Facebook. Заслуговує на увагу тісна співпраця науково-методичних відділів Львівської та Херсонської ОУНБ в контексті надання методичної допомоги з підвищення кваліфікації працівникам публічних бібліотек, що виїхали до інших областей України в рамках роботи онлайн-студії «Бібліотечні ІТ-чомусики».

Якщо стисло і лаконічно окреслити роботу Бібліотеки з методичного забезпечення бібліотек ТГ, то це «взаємодія, партнерство, ефективна комунікація, розширення географії методичного впливу поза регіоном».

Вагомим доповненням до практичної та консультативної робити є видання зі серії «Секрети бібліотечної майстерності»: портфоліо успішного бібліотекаря, інфографіка як один зі сучасних засобів створення цифрового контенту, віртуальна «реальність» публічних бібліотек, нетикет та культура віртуального спілкування, буктрейлер: новітня реклама книги, захмарна бібліотека і використання хмарних сервісів тощо.

Однією з основних функцій Бібліотеки як наукового закладу є наукова діяльність, забезпечення якої здійснюється шляхом участі у проведенні соціологічних та маркетингових досліджень, що дозволяє отримувати актуальну інформацію про різні аспекти функціонування книгозбірні і публічних бібліотек ТГ та враховується при організації, управлінні та плануванні їхньої діяльності. Дослідження проводяться за такими напрямами: формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних ресурсів бібліотек регіону, роль і місце бібліотеки в сучасних умовах, управління персоналом, інформаційні потреби читацької аудиторії, проблеми клієнтознавства, інформаційна культура і незадоволений читацький попит, цифрова і медійна грамотність, безбар’єрність, ментальне здоров’я в умовах війни, проблеми «книга і читання під час війни», промоції читання.

Останнім часом надзвичайно важливим завдання бібліотек стала гуманізація бібліотечного обслуговування, впливу читання на психоемоційний стан користувачів, що зумовило проведення маркетингових досліджень «Бібліотека як центр соціальної адаптації для людей похилого віку», «Особливості ментального здоров’я українців під час повномасштабного вторгнення росії», «Створення комфортного бібліотечного середовища», «Бібліотечні послуги очима користувачів», «Війна і книга: знизити градус психологічного виснаження читанням».

Локальні дослідження Бібліотеки доповнюються всеукраїнськими. ЛОУНБ є учасником досліджень, які проводяться Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого, Міністерством культури України, Національною історичною бібліотекою. В полі зору закладу – дослідження кадрових ресурсів публічних бібліотек України, нові інформаційні технології в бібліотеках України, краєзнавча діяльність бібліотек, зокрема в умовах російської збройної агресії, незадоволений читацький попит на книжкову продукцію, публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії, стан фондів публічних бібліотек з метою підготовки пропозицій щодо їхньої актуалізації.

Матеріали досліджень відображаються у виданнях серій «Від теорії – до практики», «Професіоналізм – основний орієнтир часу», яких вийшло по 4 випуски, починаючи з 2015 року. Узагальнюючі матеріали соціологічних і маркетингових досліджень виходять кожні п’ять років, починаючи з 2006 року. Це «Огляд науково-дослідної роботи ЛОУНБ в галузі бібліотекознавства».

В Україні триває війна і зважаючи на це в полі зору Бібліотеки, її наукової діяльності є створення комунікативного простору для внутрішньо-переміщених осіб, базуючись на результати маркетингових досліджень, методичного забезпечення, видавничої діяльності; формування національної свідомості через документування та збереження культурної спадщини, інноваційні зміни через поєднання роботи закладу офлайн і онлайн.

ЛОУНБ не лише забезпечує доступ до необхідної користувачеві інформації, не лише розкриває свої фонди різними формами й методами бібліотечної роботи, а це ще важливий соціокультурний інститут, завданням якого є формування світогляду, сприяння інтелектуальному та морально естетичному зростанню суспільства. Важливою складовою бібліотеки є боротьба за увагу споживачів, успішне впровадження інноваційних форм роботи.

Популяризації закладу сприяють лекції директора Бібліотеки, присвячені історичним подіям України, історії Львова, окремим видатним постатям України, Львівщини. Тематика лекцій стала настільки популярною, що розширився склад читацької аудиторії: від екскурсоводів – до усіх бажаючих. Користувачі Бібліотеки змогли по новому глянути на постаті Івана Підкови, Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського, Дениса Зубрицького, Ярослава Дашкевича, Ярослава Ісаєвича, Івана Виговського, Бориса Возницького, Ірини Калинець, Івана Федоровича; заглибитися в історію Криму; глибше пізнати одну з найтрагічних сторінок нашої історії – операцію «Вісла».

Утвердження ідеології державотворення через розкриття відомих, маловідомих і невідомих сторінок історії є в центрі уваги Бібліотеки. Поширення в українському інформаційному просторі національних та державницьких ідей, пошанування українських традицій і провідників української нації є домінантою, стрижнем круглих столів і наукових конференцій, творчих зустрічей і презентацій.

«Національна ідея та етнонаціональна політика. Отець Августин Волошин», «Дмитро Донцов – ідеолог українського інтегрального націоналізму», «Посланіє Пророка нації Тараса Шевченка, як національний проєкт», «Інформаційний простір нації. Микола Міхновський»; Ольга Басараб, Юрій та Іван Липи, Петро Федун (Полтава), Мирон Тарнавський, кардинал Мирослав-Іван Любачівський, Василь Вишиваний, Кость Левицький, – такі теми і постаті були предметом обговорення на «круглих столах» і наукових конференціях.

Резонансними стали зустрічі з українським поетом, прозаїком, публіцистом, громадським, політичним та державним діячем Володимиром Шовкошитним, який неодноразово відвідував нашу книгозбірню, дарував свої книги. Привернула увагу користувачів творча зустріч з ним «Національна ідея в контексті історії України» про необхідність переосмислення нашого історичного минулого.

До 75-річчя від дня народження Мирослава Мариновича, українського громадського діяча, дисидента, правозахисника, в’язня сумління, Бібліотека провела незабутній вечір про його життєвий шлях, табірні спогади, соратників по боротьбі «Мирослав Маринович – розповідь від першої особи».

Провідних науковців, вчених, відомих людей краю зібрали наукові конференції «Постать Володимира Овсійчука: сучасні мистецтвознавчі дослідження», «Багатовекторність слов’янської поезії», «Творці незалежної науки» (до 150-річчя НТШ); науковий семінар «Діалог культур: українсько-чеські літературні взаємини».

Багатогранність письменницької палітри України знаходиться в епіцентрі роботи Бібліотеки. «Осип Назарук і українська політика», «Український світогляд Івана-Нечуя Левицького», «Призначення поета: Євген Плужник, Василь Стус», «Націєтворчі орієнтири науково-педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка». Не забуваємо і про наших сучасників. Полонили користувачів Бібліотеки львівська поетеса, членкиня Національної спілки письменників України Дзвенислава Чабан-Леус, Галина Козак і її повість «Вигнанці», українська письменниця Світлана Талан, львівська поетеса Лілія Кравченко і її збірка «Папороть».

Тема російсько-української війни і її впливу на ментальне здоров’я українців постійно знаходиться в полі зору працівників Бібліотеки. Велику різновікову аудиторію зібрала виставка митця з Херсонщини Василя Чайковського «Жахливі квіти війни». Унікальність виставки, яку відмітили усі присутні, в тому, що більшість робіт виконана з уламків снарядів і касетних бомб.

Привернула увагу презентація книги Феодосії Колесник (за участі авторки) «Історії воїнів ЗСУ про нашу животворну мову», XR виставка «Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда». І наша найболючіша тема Крим не залишилася поза увагою закладу. Відбулася презентація книги Марини Гримич за її участі та участі Ільмі Умерова «Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ-ХХІ ст.», яка набула широкого резонансу у м. Львові, бо за висловлюваннями авторів – виявилася найбільш вдалою, цікавою з боку сприйняття читацької аудиторії.

Останнім часом надзвичайно важливим завданням Бібліотеки є питання гуманізації бібліотечного обслуговування. Заклад активно працює з внутрішньо переміщеними особами, людьми, які потребують особливої уваги і підтримки. Було проведено дослідження «Бібліотека і громада в умовах воєнної загрози: внутрішньо переміщені особи» (2015) і дано рекомендації публічним бібліотекам ТГ. З нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю та Дня волонтерів відбулась інтерактивна лекція «Актуальні виклики та тенденції для осіб з інвалідністю в час війни», тренінг «Як допомогти собі при вигоранні. Арт-терапія. Пластилінова техніка» за участі Львівського осередку Міжнародної асоціації психологів та тренерів експертів, «Інформаційна гігієна в соцмережах під час війни» за участі КЗ ЛОР «Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді». Спільно з Львівським територіальним центром соціального обслуговування Галицького відділення соціальної допомоги проводяться заходи (виставки художніх робіт, концерти, майстер-класи, презентації, зустрічі з митцями і просто цікавими людьми, кінозали) для людей похилого віку, бо цим людям потрібне місце не лише для отримання книг, а й місце комунікації з іншими людьми. Такий простір для лікування душі та тіла створено у відділі мистецької літератури.

Мистецькі заходи, онлайн зустрічі з письменниками зарубіжжя через презентації, огляди, вечори, творчі зустрічі, книжкові виставки відбуваються в Бібліотеці постійно. Вони збирають чисельну офлайн і онлайн аудиторію. Цьому сприяють сайт закладу та науково-методичного відділу, сторінка на Facebook, де висвітлюються події Бібліотеки і публічних бібліотек ТГ, інформація про новинки літератури, оперативна інформація тощо.

Ефективності соціокультурної діяльності, рейтинговим характеристикам її сприяє співпраця з відомими інституціями міста. Серед них Львівський національний університет ім. І. Франка (слов’янська кафедра, кафедра музичного мистецтва факультету культури і мистецтв), Інститут українознавства, Львівська національна філармонія ім. М. Скорика, Львівський національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької, Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства, НТШ, Львівське відділення Українського товариства сліпих (УТОС), Музичний ліцей, Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка; ГО «Українське національне середовище», «Союз українок», «Всеукраїнська ліга українських жінок», «Рівні можливості для всіх», культурні товариства «Надсяння», «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина»; Львівська обласна організація НСПУ.

ЛОУНБ в особі науково-методичного відділу є активним партнером в реалізації проєктів Української бібліотечної асоціації, Національної бібліотеки України ім. Я. Мудрого, Інституту політичних технологій, ЮНІСЕФ, «Центр Едукації» (неформальна освіта), ГО «Європейський діалог».

Бібліотека в сучасних умовах, особливо під час багаторічної агресії росії, що переросла у повномасштабне вторгнення, залишається центром оперативної інформації і є доступною для користувачів, в т. ч. завдяки новітнім технологіям. До послуг користувачів електронний каталог АБІС Koha, тифлокомплекс – комплект обладнання для незрячих та слабозрячих користувачів, сайт закладу, сторінка у Facebook, Інтернет-центр, Регіональний тренінговий центр, Бюро європейської інформації.

Львівська обласна універсальна наукова бібліотека сьогодні поєднує традиційні функції бібліотеки – пізнавальну, просвітницьку, інформаційну, дозвілеву, культурно-виховну, меморіальну, комунікативну з цифровізацією усіх бібліотечних процесів. Цифровізація стимулює перетворення бібліотеки у своєрідну лабораторію комплексного опрацювання і використання всіх видів інформації і на всіх її носіях. Ця трансформація тільки розпочалася, але суспільний запит на такий інтегрований науково-інформаційний комплекс є. Він об’єктивний, історичний, соціально значущий.

В цьому і є гарантована перспектива Бібліотеки.