Краєзнавча діяльність є невід’ємною складовою роботи публічних бібліотек і має вагоме значення у формуванні локальної ідентичності, збереженні культурної спадщини та підтримці регіональної історії. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека виступає не лише зберігачем краєзнавчих матеріалів, а й активним учасником дослідницької, просвітницької та видавничої діяльності. Через краєзнавчі ініціативи ми не тільки популяризуємо нашу спадщину, але й об’єднуємо громади довкола спільних цінностей та культурної пам’яті.

Традиційно, щороку у рамках відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства спеціалісти відділу наукової інформації та бібліографії провели цикл Днів бібліографії «Краєзнавство – наш пріоритет» (1.04, 12.05, 28.05), в яких взяли активну участь студенти 2 курсу факультету культури та мистецтв кафедри бібліотекознавства і бібліографії спеціальності «Інформатика, бібліотечна та архівна справа» ЛНУ ім. І.Франка ( викладач Цвіркун І. О.).

Одним із найвідоміших у світі львів’ян був знаменитий письменник-фантаст Станіслав Лем. Він кохав це місто з його пагорбами й парками, з Високим замком і Східними Торгами, однак протягом усього дорослого життя жодного разу не повертався до міста дитинства і юності. Причин було дві: по-перше, не хотів розчаруватися від змін, що трапились у місті згодом, а по-друге, тут загинули більшість його родичів-жидів, знищених у ґетто.

Стасьо народився 1921 р. в родині заможного лікаря-ларинголога на вул. Браєрівській (Лепкого) 4. Отож перші спогади пов’язані з цією та сусідніми вулицями – Маршалковською (Університетською), Міцкевича, Костюшка, з Єзуїтським городом (парк Франка). Коли почав учитися в ґімназії Шайнохи (нині 8 СШ) на Підвальній, ходив через Ягелонську (просп. Свободи), пл. Св. Духа (Підкови), Ринок, Руську. Улюбленим місцем відпочинку був Високий замок – саме так зветься автобіографічний роман про міжвоєнний Львів. Як згадує Лем, на архітектурні пам’ятки, як дитина, не звертав жодної уваги. Більше цікавив кіоск з халвою, бляшані флюгери, дзвінкий трамвай. Улюбленими заняттями дитини було розбирання механічних іграшок, аби дістати коліщатка, пружинки, гвинтики, потрібні для чогось іншого, та читання пригодницьких творів та повістей про далекі краї. З гімназії був письменником – особливо любив писати твори на вільну тему, в т. ч. з елементами плагіату (у проф. Виробека, автора фантастичного опису Венери). Учителька польської мови Левицька питала свого улюбленця Стася лише коли той сам виявляв бажання. Натомість острах викликав професор математики Зарицький, донька якого Катря була причетна до замаху на Пєрацького.