21 жовтня екскурсоводи й усі охочі мали змогу більше довідатися про відомого галицького краєзнавця Антонія Шнайдера, який нібито досягнув значних успіхів і займав відповідальні посади в Галичині, однак 1880 р., маючи 53 роки, закінчив життя пострілом з револьвера.

Антоній народився в с. Вільшаниця Золочівського пов. в родині німця-колоніста з Баварії. Вчився в гімназії у Львові. Однак після раптової смерті батька був змушений через настатки покинути навчання. Надалі надолужував це самоосвітою. Юнаком почав працювати у Жовкві поденним робітником, далі рахунковим службовцем у розквартирлованому там полку уланів. 1848 разом з уланами вирушив на придушення революції в Угорщині, однак перейшов на бік повстанців. Потрапив у полон і 3 роки просидіву замку Куфштайн. Після повернення в Галичину знову працював службовцем в дирекції шляхового будівництва, в редакції газети. Все зароблене витрачав на купівлю макулатури – збирав давні документи до історії міст і сіл Галичини.

14 жовтня у великій читальній залі лунала розповідь Івана Сварника про цікавий музей, що існував у Львові до 1939 р. Це Воєнно-історичний музей НТШ. Він виник на базі історико-культурного музею Товариства, заснованого 1893 р. з ініціативи М. Грушевського, О. Барвінського й І. Франка і мав різноманітні відділи, зокрема археологічний, етнографічний, природничий. Звісно, до музею потрапляли й різні мілітарні експонати: галичани воювали за «тата-цісаря» на різних фронтах, отож і пам’яток про це було достатньо. Однак справжній вибух у цій сфері стався 1914 р., коли почалася І. Світова війна й виник Легіон УСС. Вже восени 1914 р кілька старшин Легіону висловили думку про створення Пресової Кватири – органу, що займеться документуванням бойового шляху УСС і збором матеріалів до історії стрілецтва. До Пресової Кватири увійшли А. Баландюк, М. Голубець, П. Дідушок, І. Іванець, О. Назарук, Л. Ґец, М. Гайворонський та ін. Вони писали нариси, видавали стрілецькі журнали, робили фото, малювали шкіци, шаржі й портрети. Також збирали матеріальні пам’ятки – зброю, відзнаки, печатки та ін. 1921 р., колишні вояки створили у Львові кооператив «Червона Калина», який займався увічненням історії визвольної боротьби.