|
Вівторок, 02 вересня 2025, 13:08 |
|
 У понеділок, 1 вересня, історик Іван СВАРНИК розповідав усім охочим (очевидно, через відпустки їх було не дуже багато) про пам’ятники Львова.
Першим пам’ятником, тобто зображенням, виготовленим у тривкому матеріалі, можна вважати знайдену в сер. ХІХ ст. на схилі Цитаделі «бабу» - антропоморфну постать, як припускав Ж. Паулі, дохристиянського божества, якому поклонялися наші предки десь у VІІІ-ІХ ст. Про неї згадано в путівнику Кунасевича. На острові в р-ні «Жоржа» була фігура св. Яна, що стояла тут тривалий час. Богородиця прикрашала джерело на нинішній пл. Міцкевича, Архангел Михаїл – Королівський арсенал. На поч. ХVІІІ ст. перед Бернардинами спорудили величавий пам’ятник Янові з Дуклі, менша постать і досі прикрашає криницю на монастирському подвір’ї. Ринкову площу, як пише Крип’якевич, оздоблювала велика «спіжева» постать німфи Мелюзини, а з к. ХVІІІ античних божеств Нептуна, Адоніса, Амфітрити, Артеміди (Г. Вітвер). Першим пошануванням історичного діяча був монумент гетьманові Яблоновському, встановлений на бастеї Низького замку на поч. ХVІІІ ст. Доля його виявилася нещасливою – його багато разів переміщували на інше місце, врешті він опинився на смітнику, був реставрований славним П. Ойтелє. А в 1939 безслідно зник. Найдорожчим львівським пам’ятником був величний монумент А. Ґолуховському, губернаторові Галичини австрійської доби. Сама постать була з білого каррарського мармуру, постать Галичини з позолоченої бронзи, в постаменті використано кілька видів граніту. Однак поляки Львова не любили графа через його поступливість і лояльність до влади, пам’ятник не раз зневажали й псували. Далеко не всім сподобався і Міцкевич у центрі міста (1905, А. Попель, Г. Кузневич). Однак він припав до смаку М. Хрущову в 1939 і його залишили в місті й у радянський час (разом з повстанцями Кілінським і Ґловацьким). Натомість віддали Польщі пам’ятники А. Фредрові, Ф. Смольці, К. Уєйському, Яну ІІІ Собеському.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Вівторок, 02 вересня 2025, 09:14 |
|
|
|
Понеділок, 01 вересня 2025, 14:12 |
|
 29 серпня у відділі мистецької літератури відбулась мистецька година «Герої XXI століття: пам’ятаємо про полеглих» до Дня пам’яті загиблих захисників України. Розпочала зустріч провідний бібліотекар відділу Мар’яна Особа. Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя за незалежність і свободу України. Це день, коли серце стискається від болю, але водночас наповнюється гордістю за наших Героїв. Це особливий день, нагода висловити шану і вдячність.
День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому символ цього дня – соняшник…
|
|
Детальніше...
|
|
Понеділок, 01 вересня 2025, 10:31 |
|
|
|
П'ятниця, 22 серпня 2025, 13:20 |
|
Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели мистецтвознавчий семінар «Вишитий іконостас отця-доктора Дмитра Блажейовського в сакральному просторі нації» на пошану відомого українського церковного діяча, доктора богослов’я, доктора історичних наук, відомого майстра художньої вишивки.
 У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про український сакральний простір, український храм та українську традицію, кажучи:
«Маємо говорити про важливість наповнення українського храму святими українськими іменами, святими українськими рідними образами, про виповнення храму українськими традиціями, загалом, і українською вишивкою і святими вишитими образами, зокрема.
Важливо, коли давня українська традиція заходить в український храм, коли українська традиція стає присутньою в українському сакральному просторі.
Бо ми створені Богом і нашою сутністю є наші давні традиції і наш український світогляд».
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 5 з 114 |
