22 вересня всі бажаючі могли послухати розповідь Івана Сварника про людину, яка палко шанувала наше місто й багато зробила для збереження його історії – Франца Ковалишина. Він прожив не надто довге життя, а оскільки не був заможним, то його могила на Личакові не збереглася.

Франц Ковалишин народився 1853 р. в с. Пониковиці Бродівського пов. у родині українського сільського вчителя. Батько зумів дати синові лише гімназійну освіту, рано помер. Франц почав навчатися на архітектурі Львівської політехніки, однак мусив покинути студії й заробляти на життя шевством. Доля всміхнулася Францові 1897 р., коли він отримав роботу в магістраті Львова. Пройшов по всіх щаблях чиновницької роботи від дієтаріуса (поденного писаря) до офіціала й архівіста, був правою рукою О. Чоловського і Ф. Яворського. До того був офіційним перекладачем документів на українську і з української. Жив на вул. Ґловацького (ниніГоловацького), 7. Як архівіст був визнаним фахівцем з палеографії, сфрагістики, дипломатики, каліграфії, чудовим знавцем архівів. Консультував усіх дослідників львівської минувшини, зокрема Грушевського, Крип’якевича. Виготовляв муляжі печаток. Тривалий час збирав відбитки печаток і рисунки гербів міст і містечок Галичини, а також муніципальної, церковної і приватної сфрагістики Західної Європи. Підготував довідник з міської геральдики Галичини, рукопис якого (понад 200 позицій) зберігся у його особовому фонді (№ 137) в ЦДІА України у Львові. Був відомим рисувальником і допомагав ілюструвавти всі випуски серії «Biblioteka Lwowska», український тижневик «Неділя». Особливою заслугою Ковалишина є фіксація в графіці чи світлинах археологічних і мистецьких знахідок у Львові (напр., фортифікацій поруч з Міським арсеналом, деталей розібраних кам’яниць на Ринку), пам’яток архітектури, що були згодом знищені. Для Етнографічної комісії НТШ виконав кольоровий альбом селянського одягу Бродівщини к. ХІХ ст. Багато рисунків Ф. Ковалишина є в експозиції та у фондах Львівського історичного музею.

Франц Ковалишин помер у червні 1915 р. у Львові, не переживши злигоднів російської окупації нашого міста. Однак його науковий доробок, зокрема в галузі міської геральдики, широко використаний у книзі «Герби міст України» (А. Гречило, Ю. Савчук, І. Сварник), виданій у Києві 2001 р. У 76 описах символіки міст і містечок (таких як Бібрка, Білий Камінь, Варяж та ін.) нашого регіону використані матеріали, опрацьовані скромним архівістом магістрату Францом Ковалишином.