Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

Визначні дати
УКРАЇНСЬКИЙ МОЙСЕЙ
Середа, 29 липня 2020, 10:32

Сьогодні, 29 липня, Україна відзначає 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького.

Андрей (до висвячення Роман-Олександр-Марія) Шептицький – найвидатніший релігійний діяч України ХХ століття. За впливом на громадсько-політичний рух і життя суспільства, за внеском у розвиток української культури, за рівнем інтелекту й бачення проблем нації його можна порівняти хіба що з такими постатями, як Тарас Шевченко, Іван Франко й Михайло Грушевський. Не випадково у серпні 1944 р. підполковник безпеки Даниленко, до якого сходилися всі донесення аґентури, застерігав найвище радянське керівництво від будь-яких акцій проти УГКЦ, доки житиме її предстоятель, оскільки «вплив митрополита Шептицького і авторитет серед віруючих і духовенства уніятської Церкви в Західній Україні – величезні. Без перебільшення можна сказати, що такого безумовного авторитету і впливу не має жоден із голів церковних течій у СРСР».

Детальніше...
 
БІБЛІОТЕКАР НТШ (до 140-річчя від дня народження Богдана Барвінського)
Середа, 15 липня 2020, 10:02

Знавець бібліотек, архівів, історик Богдан Барвінський народився 15 липня 1880 р. в Тернополі в родині видатного вченого й громадсько-політичного діяча Олександра Барвінського, яка дала нам багатьох відомих діячів науки, культури й освіти. Богдан здобув чудову освіту в українських гімназіях у Львові, навчався на філософському факультеті у Львівському, Віденському й Берлінському університетах, де його професорами були М. Грушевський, Т. Войцеховський, Л. Фінкель, О. Колесса, О. Бальцер, Т. Шеманн та ін. Архівний досвід здобув 1901-1903 рр., працюючи аплікантом Крайового архіву гродських і земських актів у Львові. (1917 видав нарис про цей архів). 1907 Богдан захистив докторат з філософії про литовсько-руського князя Жигимонта Кейстутовича, працював як дослідник у німецьких і польських архівах.

Детальніше...
 
ЙДУЧИ ДО ЮВІЛЕЮ (продовження)
П'ятниця, 03 липня 2020, 13:03
2002-2006. Ремонтно-реставраційні роботи у великому читпльному залі

На момент організації бібліотеки 1940 р. вона, як згадувалося, отримала окреме приміщення колишнього палацу Більських (Бесядецьких). Це була цікава пам’ятка палацово-садибної архітектури ХVІІІ-ХІХ ст. в стилі барокко, яка зазнала багатьох перебудов, а в 30-ті рр. ХХ ст. була реконструйована. Однак палац не призначався під бібліотеку, а особливо – під нагромадження у сховищах, зокрема на 2 поверсі, величезної кількості літератури (на 1999 р. – 750 тис. прим.), що стало однією з причин аварійного стану. Як вказувалося у технічному висновку ПКБ 1972 р., «будівля розташована в заплаві річки Полтви, на сипких, заторфованих ґрунтах, які міняють свій об’єм при зміні вологості ґрунту, через що будівля весь час просідає». Ситуацію ускладнювало сусідство з Галицьким ринком, звідки під фундаменти потрапляли стічні води. Тому стіни, особливо з боку ринку, тріскали. В аварійному стані було перекриття під вестибюлем. У технічному висновку, який 1975 р., підготував інститут «Укржилремпроект», вказувалося на різке погіршення ситуації: «При геологічному обстеженні встановлено, що великий відсоток органічних решток (від 17-40%) у ґрунті розклався, що й стало причиною осідання ґрунту, а внаслідок цього утворилися порожнини під бетонною підлогою, яка примикає до бетонних стовпів, що підтримують склепіння. За наявності великого навантаження від книгосховища (що перевищує нормативні навантаження) і витворених порожнин під підлогою в районі стовпів стався відрив від склепінь. Цегляні склепіння в цей час дали деформацію стиснення і перебувають у аварійному стані».

Детальніше...
 
Перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну»
Середа, 01 липня 2020, 14:55

Першого липня 1990 р. галичани отримали перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну». Він почав виходити з ініціативи Вячеслава Чорновола. Головним редактором був відомий журналіст Василь Базів. Газету благословили Левко Лук’яненко, Мирослав Іван кардинал Любачівський, одним з матеріалів була недільна проповідь митрополита Володимира Стернюка. А відкривав номер національний гімн «Ще не вмерла Україна». Половина першого номера відводилася оглядові політичної діяльності Верховної Ради та політичним подіям у регіоні. Окрасою номера було інтерв’ю з відомим істориком І. Кедрином-Рудницьким. Остання сторінка містила вірші І. Світличного, В.Стуса, Ірини та Ігоря Калинців, М. Осадчого. Нова газета користувалася величезною популярністю і любов’ю по всій Галичині.

 
До 100-річчя від дня народження Ольга ІЛЬКІВ: «МИ – НЕЗВИЧАЙНИЙ НАРОД»
Понеділок, 22 червня 2020, 09:09

Учасниця українського національно-визвольного руху Ольга Ільків (псевдо Роксоляна, Марійка) народилася 21 червня 1920 року у Стрию в учительській родині. Спершу навчалася в польській школі, згодом в українській гімназії «Рідної школи». 1936 р. вступила до гімназії українського інституту для дівчат у Перемишлі (нині – Підкарпатське воєводство, Польща). Того ж року стала членом Пласту. Закінчити гімназію не вдалося через початок Другої світової війни. 12-річну середню освіту здобула на піврічних курсах у Кракові. 1940 р. поїхала до Варшави, працювала в Українському допомоговому комітеті. У червні 1941 р. вступила до ОУН.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 5

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday295
mod_vvisit_counterYesterday675
mod_vvisit_counterThis week3754
mod_vvisit_counterLast week10536
mod_vvisit_counterThis month4309
mod_vvisit_counterLast month34498
mod_vvisit_counterAll days2929956

We have: 16 guests online
Your IP: 3.235.107.209
 , 
Today: серп. 08, 2020

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button