Цього літа відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам книгозбірні часописи вишуканого інтер’єру тренду 2024. Щороку дизайнерська індустрія оновлюється та прогресує в напрямку більш розумного, функціонального та стильного підходу до оформлення простору. Так у 2024 очікує багато нових тенденцій, спрямовані на створення комфортного простору в будинку із цікавими та неординарними рішеннями. Пропонуємо підбірку 7 трендів 2024 року в дизайні інтер’єрів.

1. Стеля в шпалерах.

Розроблюючи сучасний інтер’єр кімнати, спочатку найперше обговорюють свої побажання про те, які мають бути стіни, підлога тощо, щоб вони гармонійно дивилися разом. Та також важливо не забувати про стелю. Цікавим трендом оформлення інтер’єрів у 2024 році є шпалери на стелі. Поклеїти шпалери на стелю у вітальні, спальній кімнаті – простий спосіб оновити інтер’єр й додати трендових елементів. Не бійтеся експериментувати, поєднуйте та змішуйте різні патерни. Головне, щоб вони залишалися в одній кольоровій палітрі.

Бернардинський монастир, що замикає вул. Личаківську з заходу, є чи не найулюбленішою для туристів пам’яткою XVII ст. Частково оточений оборонними мурами, він ефектно компенсує незбережені фортифікації середньовічного Львова й дозволяє побачити, як виглядало наше місто в давнину.

Перші ченці францисканського ордену, яких у Польщі звали бернардинцями (від першого монастиря). з’явилися у Львові в середині XV ст. на запрошення руського воєводи А. Одровонжа. Він виділив ділянку на передмісті, збудував перший дерев’яний монастир. Будівлю, однак, швидко спалили русини, бо вона була поруч із церквою. Монастир відбудували. 1506 р. він знову згорів під час нападу молдаван, але був відбудований. А 1600 ченці вирішили збудувати кам’яний монастир. Аби не створювати небезпеки для оборони Львова, спеціально створена комісія вирішила, що монастир має бути добре укріпленим. Його оточили високими мурами, що мали 2 вежі – зі сходу й півдня. Перша дійшла до нашого часу, а другу розібрали в ХІХ ст., коли прокладали колію кінного трамваю. Після фортифікацій почали будувати костел св.. Андрія. Першим архітектором, який завершив 1-й ярус у стилі італійського ренесансу й перекрив склепіння (1609), був Павло Римлянин, далі будував так само славний італієць Амвросій Прихильний. Однак закінчував будову Андреас Бемер із Вроцлава, надавши фасаду маньєристичного характеру. Освячення будівлі відбулося щойно 1630 р., коли завершили внутрішні розписи, спорудили вівтарі та ін. Сам монастир був розрахований не лише на 50-70 ченців. Від заснування й до 1946 р. тут була вища школа ордену, ченці здобували наукові звання. Частину келій відвели для військової залоги. Особливістю львівського монастиря було те, що він був одним із двох т. зв. військових монастирів Речі Посполитої, багато монахів були професійними вояками, які на старість ішли в монастир. Тому монастир витримував будь-які облоги й жодного разу не був здобутий ворогом. Мав власний арсенал.