До 160-річчя від дня народження польського письменника та драматурга (який писав і під псевдонімами Maurycy Zych, Józef Katerla і Stefan Iksmoreż) Стефана Жеромського (1864-1925) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову експозицію мовами світу його фондових творів, а також літературу про життя та діяльність письменника. С. Жеромського називали «духовним лідером» покоління. За своєю художньою манерою різко відрізняється від своїх попередників: їх об'єктивному врівноваженому оповіданню він протиставив новий тип прози — напружено-емоційної, ліричної. У ній велике значення набуває і межує з натуралізмом антиестетизм описів, символіка та імпресіонізм у пейзажі, у передачі душевних станів. Експресивність стилю досягається великою кількістю епітетів, метафор, інверсій, музичною організованістю фрази. Він зробив найбільший вплив на творчість своїх сучасників, на подальший розвиток польської літератури.

До 170-річчя від дня народження ірландського англомовного поета, драматурга, прозаїка, есеїста Оскара Фінгала О'Флагерті Вілса Уайлда (Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde; 1854–1900) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує книжкову експозицію «Більшість із нас — це не ми. Наші думки — це чужі судження; наше життя — мімікрія; наші пристрасті — цитати!», де зацікавлений користувач книгозбірні може переглянути і взяти на місяць для домашнього користування літературу про життєвий і творчий шлях письменника, його фондові твори мовою оригіналу та іншими мовами світу. Він пробував писати в різних формах, а на початку 1890-х років став одним із найпопулярніших драматургів. Найбільше його пам'ятають за епіграмами і п'єсами, романом «Портрет Доріана Грея», а також обставинами його ув'язнення і ранньої смерті. На піку слави і успіху, коли в Лондоні ще ставили «Як важливо бути серйозним» (1895), Уайлд подав у суд на Маркіза Квінсберрі за нібито наклеп. Маркіз був батьком Уайлдового коханця, лорда Альфреда Дуґласа. Відкриті в судовому процесі подробиці змусили Уайлда відмовитися від позову і призвели до його власного арешту і суду через «особливо непристойну поведінку» з чоловіками. Після двох судових процесів його визнали винним і засудили до двох років примусових робіт, максимального покарання, тому з 1895 до 1897 року він провів у в'язниці.

14 жовтня у великій читальній залі лунала розповідь Івана Сварника про цікавий музей, що існував у Львові до 1939 р. Це Воєнно-історичний музей НТШ. Він виник на базі історико-культурного музею Товариства, заснованого 1893 р. з ініціативи М. Грушевського, О. Барвінського й І. Франка і мав різноманітні відділи, зокрема археологічний, етнографічний, природничий. Звісно, до музею потрапляли й різні мілітарні експонати: галичани воювали за «тата-цісаря» на різних фронтах, отож і пам’яток про це було достатньо. Однак справжній вибух у цій сфері стався 1914 р., коли почалася І. Світова війна й виник Легіон УСС. Вже восени 1914 р кілька старшин Легіону висловили думку про створення Пресової Кватири – органу, що займеться документуванням бойового шляху УСС і збором матеріалів до історії стрілецтва. До Пресової Кватири увійшли А. Баландюк, М. Голубець, П. Дідушок, І. Іванець, О. Назарук, Л. Ґец, М. Гайворонський та ін. Вони писали нариси, видавали стрілецькі журнали, робили фото, малювали шкіци, шаржі й портрети. Також збирали матеріальні пам’ятки – зброю, відзнаки, печатки та ін. 1921 р., колишні вояки створили у Львові кооператив «Червона Калина», який займався увічненням історії визвольної боротьби.