До Всесвітнього дня навколишнього середовища відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві багато ілюстровану книжково-альбомну експозицію мовами світу «Живої природи душа промовляє», де презентовані в основному фондові видання із біологічних наук, екології, парків збереження рідкісних видів рослин і тварин, співвідношення людського життя і природи, наукові дослідження основ збереження біотичної різноманітності, зокрема Шацького природного національного парку, а також розвідки про світові екологічні катастрофи. Фактично – це розмова довкілля із людиною про все, що стосується виживання людської раси у природному середовищі нашої планети... Запрошуємо до огляду та читання, долучайтесь, адже це стосується практично кожного!

2 червня у відділі мистецької літератури відбулась музична година «Дитинство в кольорах музики» за участю учнів класу викладача Львівської школи мистецтв №10 Тетяни Смирнової.

Розпочала захід завідувач відділу Надія Письменна. Музика – це живий інструмент розвитку душі, інтелекту і серця дитини. Вона має надзвичайно важливе значення для дітей – не лише розважає, а й розвиває їх у багатьох напрямах, зокрема: емоційний розвиток, розвиток мовлення і слуху, координація та моторика, креативність і уява, соціальні навички, пізнання світу. Музика допомагає дітям рости щасливими, відкритими й гармонійними…

Львівський історичний музей виник 1893 р. з ініціативи директора Архіву міста Львова історика Олександра Чоловського. Його ідею підтримав тодішній голова (президент) Львова Е. Мохнацький. Серед фондів були інсигнії бурмистра, муніципальні й цехові пам’ятки, давні портрети й гравюри, що зберігалися в ратуші в приміщенні архіву. Опікувався пам’ятками архіваріус Франц Ковалишин. 1908 місто придбало кам’яницю Корнякта (Королівську) на Ринку. Тут влаштували Національний музей ім. короля Яна ІІІ, а частину будинку віддали Історичному музеєві. Обидва музеї поповнювалися дарунками приватних осіб, таких як В. Лозинський, Б. Ожехович та ін. Історичний також збагатився пам’ятками давньої архітетури й скульптури, вилучненими при розбиранні старих кам’яниць на Ринку, біля Домініканів, при будівельних і ремонтних роботах, а також значною кількістю археологічних матеріалів зі Львова й околиць. Цим займалися знані історики О. Чоловський, К. Бадецький, Р. Менкіцький, С. Заревич. У міжвоєнний час кустошем Історичного музею була Луція Харевич. З 1926 р. музей отримав власний будинок – Чорну кам’яницю.