6 листопада в нашій бібліотеці побували викладачі української мови й літератури Новояричівської ОТГ. Екскурсію для них провів директор Іван СВАРНИК. Він розповів як про історію обласної бібліотеки, створеної на поч. 1940 р. й розміщеної протягом багатьох десятиліть у цікавій пам’ятці палацової архітектури ХVІІІ-ХІХ ст.– палаці Більських - так і про нинішню будівлю бібліотеки. Це Міське касино, споруджене в останній чверті ХІХ ст. як єдиний у місті центр культури й дозвілля міщан. Крім іншого, тут була читальня й випозичальня книжок, постійно відбувалися літературні вечори, де виступали знані письменники. Перед будівлею до 1946 р. височів пам’ятник класикові польської літератури К. Уєйському. В радянську добу бібліотека була суто ідеологічною установою. Книжковий фонд здебільшого був російськомовний. Багато літератури мало ідеологічний характер, спрямований на виховання радянської людини. У 1940 р. це була література, призначена не для львів’ян, а для приїжджих – військових, партійних, комсомольських і профспілкових діячів, інженерів і робітників, чиновників нових органів влади й радянських установ. Після війни ситуація змінилася мало. Коли в Радянській Україні відзначали ювілей поета Тичини, класика радянської літератури, в бібліотеці не знайшли жодної його книжки!

4 листопада у великій залі бібліотеки Іван СВАРНИК розповів про історію товариства «Просвіта» і його роль для галичан.

Ситуація в галицькому селі другої пол.. ХІХ ст. була складною. Воно потерпало від малоземелля, злиднів, неписьменності й пияцтва. Зарадити цим лихам народу вирішило українське студентство. Молоді народовці А. Вахнянин, Ю. Романчук, О. Огоновський, Ю. Лаврівський, о. Стефан Качала та ін. 1868 р. заснували у Львові товариство «Просвіта», покликане нести освіту й культуру в українське село. Для цього спочатку у Львові й околиці, а далі й по селах (першим було с. Бортники) молодь закладала читальні з бібліотеками, аматорськими театральними гуртками, хорами, навколо яких поступово згуртувалися селяни. Важливу роль при цьому відігравали священники, які часто були ініціаторами створення читалень. Матірня «Просвіта» налагодила масове видання дешевої літератури для читалень – художньої, науково-популярної, пізнавальної. Згодом почала виходити й газета «Письмо з Просвіти», журнал «Аматорський театр», щорічні календарі. До видань включали твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Марка Вовчка, Стефаника, переклади з європейських мов. Активно працювали для товариства як галицькі, так і наддніпрянські письменники. Коштами допомагали меценати – С. Качала, М. Грушевський, А. Дубравський та ін. З поширенням мережі читалень виникли повітові філії «Просвіти» в Золочеві, Рогатині, Бродах та ін. містах.

Музика – це розум, втілений у

прекрасних звуках…

1 листопада у відділі мистецької літератури відбулась музична терапія «Лікування музикою, враховуючи особисті потреби і можливості дітей та дорослих». Тренінг провела старший викладач Львівської школи мистецтв №10 Олена Абаєва (фортепіано).

Завідувач відділу Надія Письменна розповіла, що ще в папірусах жерців стародавнього Єгипту згадується про те, що музика впливає на організм людини. У III столітті до н. е. в Парфянському царстві існував музично-медичний театр, де за допомогою спеціально підібраних мелодій лікували від туги, депресії, нервових розладів і навіть від укусів тарантула. Відтоді до нас дійшла мелодія танку «Тарантела», яка, за легендою, і була призначена для цього. Нині танок вважається італійським народним. Ескулап, який вважався у стародавніх греків богом медицини, був також неабияким музикантом, а Орфей – цілитилем.