Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека
Ігор Лацанич
Середа, 08 липня 2020, 11:26

Оперний співак та симфонічний диригент, народний артист України (1979) народний артист Республіки Татарстан Ігор Лацанич народився в с. Великий Березний (тепер смт Закарпатської обл..) 11 липня 1935 р. Після закінчення Ужгородського музичного училища (хорове диригування) вступив до Львівської консерваторії. Після закінчення навчання у 1956 р. працював диригентом у Львівському театрі опери та балету. Брав участь у постановках: «Бал-маскарад» та «Риґолетто» (обидві – Дж. Верді), «Паяци» (Р. Леонкавалло), «Сільська честь» (П. Масканьї). 1965 р. І. Лацанича запросили викладачем до Львівської консерваторії на кафедру оперної підготовки.

Детальніше...
 
ЙДУЧИ ДО ЮВІЛЕЮ (продовження)
П'ятниця, 03 липня 2020, 13:03
2002-2006. Ремонтно-реставраційні роботи у великому читпльному залі

На момент організації бібліотеки 1940 р. вона, як згадувалося, отримала окреме приміщення колишнього палацу Більських (Бесядецьких). Це була цікава пам’ятка палацово-садибної архітектури ХVІІІ-ХІХ ст. в стилі барокко, яка зазнала багатьох перебудов, а в 30-ті рр. ХХ ст. була реконструйована. Однак палац не призначався під бібліотеку, а особливо – під нагромадження у сховищах, зокрема на 2 поверсі, величезної кількості літератури (на 1999 р. – 750 тис. прим.), що стало однією з причин аварійного стану. Як вказувалося у технічному висновку ПКБ 1972 р., «будівля розташована в заплаві річки Полтви, на сипких, заторфованих ґрунтах, які міняють свій об’єм при зміні вологості ґрунту, через що будівля весь час просідає». Ситуацію ускладнювало сусідство з Галицьким ринком, звідки під фундаменти потрапляли стічні води. Тому стіни, особливо з боку ринку, тріскали. В аварійному стані було перекриття під вестибюлем. У технічному висновку, який 1975 р., підготував інститут «Укржилремпроект», вказувалося на різке погіршення ситуації: «При геологічному обстеженні встановлено, що великий відсоток органічних решток (від 17-40%) у ґрунті розклався, що й стало причиною осідання ґрунту, а внаслідок цього утворилися порожнини під бетонною підлогою, яка примикає до бетонних стовпів, що підтримують склепіння. За наявності великого навантаження від книгосховища (що перевищує нормативні навантаження) і витворених порожнин під підлогою в районі стовпів стався відрив від склепінь. Цегляні склепіння в цей час дали деформацію стиснення і перебувають у аварійному стані».

Детальніше...
 
Краєзнавчі новини польською мовою на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski"
Четвер, 02 липня 2020, 13:06

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує користувачам краєзнавчі новини польською мовою на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski". Часопис знайомить не лише з новинами Львівщини, а й розповідає про цікаві події у Польщі. Оглянути виставку "Краєзнавство на сторінках часопису "Kurjer Galicyjski" і замовити потрібні номери часопису можна у відділі (Мулярська, 2а) щоденно від 11.00 год. до 15.00 год., окрім вихідних (субота-неділя), під цим повідомленням, або за телефоном 255-36-27.

Детальніше...
 
Перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну»
Середа, 01 липня 2020, 14:55

Першого липня 1990 р. галичани отримали перший номер новоствореного часопису «За вільну Україну». Він почав виходити з ініціативи Вячеслава Чорновола. Головним редактором був відомий журналіст Василь Базів. Газету благословили Левко Лук’яненко, Мирослав Іван кардинал Любачівський, одним з матеріалів була недільна проповідь митрополита Володимира Стернюка. А відкривав номер національний гімн «Ще не вмерла Україна». Половина першого номера відводилася оглядові політичної діяльності Верховної Ради та політичним подіям у регіоні. Окрасою номера було інтерв’ю з відомим істориком І. Кедрином-Рудницьким. Остання сторінка містила вірші І. Світличного, В.Стуса, Ірини та Ігоря Калинців, М. Осадчого. Нова газета користувалася величезною популярністю і любов’ю по всій Галичині.

 
«Диво відродження західноукраїнської військової міці» (Чортківська офензива 1919 року)
Понеділок, 22 червня 2020, 09:17

В історії українського війська контрнаступ УГА 7-28 червня 1919 р., відомий як Чортківська офензива, можна вважати однією з небагатьох світлих сторінок, коли спільна мета об’єднала все суспільство, а бажання за будь-яку ціну захистити свою державу переважило всі інші міркування.

Чортківська офензива сталася в момент, коли здавалося, що ЗУНР от-от впаде під потужним наступом переважаючих польських сил. Адже українські сили, що налічували якихось 8 тисяч бойового складу, опинилися на клаптику території розміром 35х35 км . Особливо гостро бракувало амуніції: на початку червня вояки мали по 10-12 набоїв, які могли вистріляти протягом дня. Однак серед старшин лунає заклик: «Звідси ми йдемо вперед! Це наша земля, і її треба захищати!». Ініціаторами контрнаступу були Р. Волощук, Ю. Шепарович, А. Бізанц, а також нач. штабу НКГА Ю. Курманович. Саме останній опрацював план операції, який подав новому командувачеві ГА Олександрові Грекову. Як зазначив історик Василь Кучабський, ген. Греков був «обдарованим офіцером, відважним солдатом, сміливим полководцем», якого саме потребували галичани.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 124