10 березня у Кам’янка-Бузькій публічній бібліотеці відбулося вшанування безсмертного Кобзаря. Директор ЛОУНБ Іван Сварник поділився з присутніми міркуваннями про актуальність поетичної спадщини Тараса Шевченка, який був не просто поетом-ліриком, а видатним мислителем, філософом, політичним діячем. Як учасник Кирило-Мефодіївського братства, висловив пророчі слова про майбутнє вільної і незалежної України у федерації слов’янських держав, столицею якої мав бути Київ. Тривалий час українці не розуміли пророцтв Шевченка, який писав: «як понесе кров ворожу у синєє море…» та «треба миром, громадою обух сталить та добре вигострить сокиру». Основним, програмним твором визвольної боротьби пригноблених народів Російської імперії є «Кавказ» зі словами «І вам слава, сині гори, григою закуті, і вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся – поборете. Вам Бог помагає». Майбутнє нашої країни поет пов’язував з демократичним, козацьким ладом. Особливу увагу присвячував збереженню рідної мови, пісні, історичної традиції («наша дума, наша пісня не вмре, не загине»).

Мати справу люблять із сильними. Слабкими ми нікому не потрібні.

На силу, впевненість, віру досі надихає нас Тарас Шевченко. Його пророчі поезії є одою гідності, свободи, культури, які є такими властивими українцям. Можна вибрати: впасти у депресію і траур через війну чи, попри біль, всупереч ворогу та задля нашого, без сумніву, світлого майбутнього, організовувати такі культурні заходи, тим самим створюючи міцну основу, культурну базу для стійких стін нашої держави. Ми – за другий варіант.

Завершився інклюзивний вечір-згадка до дня народження Кобзаря. Філологиня для незрячих Любов Гриців ознайомила з цікавими фактами життя Шевченка, представила альбом з його картинами. Соліст капели бандуристів «Карпати» Тарас Дороцький виконав твори Кобзаря. Гітарист Юрій Сай з товариства незрячих заохотив гостей заходу до спільного співу. І це, мабуть, найщемливіші миті події, адже відомо, що спільний спів об’єднує, налаштовує на єдині вібрації, дозволяє розкритися, заприязнитися, висловити емоції, звільнити біль.

До дня народження українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча, національного героя і символу України, діяча українського національного руху, члена Кирило-Мефодіївського братства, академіка Імператорської академії мистецтв Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка демонструє розгорнуту експозицію його поетичних та прозових творів мовами світу, мистецькі альбоми. У фондах відділу зберігається видання «Заповіту» в перекладі 150-ма різними мовами та діалектами, видання «Кобзаря» 15-ма мовами світу, переклади його прози, а також листування, критичні матеріали, альбом малюнків 1845 року, видання про музеї у селі Шевченковому та в Києві, Шевченківський альманах Українського народного союзу на 1964 рік, багатоілюстроване видання грузинською мовою про велику трійцю: Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесю Українку, книжка лауреатів Шевченківської премії 1962-2001 років. До уваги користувачів часописи "Ukraine" з шевченківською тематикою. Запрошуємо!

«…У спеку, холод і негоду,
Всіх він єднає в селах і містах.
Шевченко – прапор для народу,
І вічно житиме в людських серцях…»
М. Данканич

Запрошуємо 10 березня о 14:00 у відділ мистецької літератури на захід «Шевченківська пісня – історія наша» до дня народження Тараса Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя за участю Львівського національного університету ім. Івана Франка та Львівського міського територіального центру.