Понеділок, 04 листопада 2024, 13:54 |
До 100-річчя від дня народження польського поета, драматурга, есеїста Збіґнєва Ґерберта (1924-1998) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка провів разом із ліцеєм № 10 ім. св. Марії Магдалени м. Львова черговий урок польської літератури в книгозбірні, цього разу під гаслом «Час на дотик». Урок літератури проводила магістр полоністики, бібліотекар відділу Мирослава Кіт польською мовою. Представлені на відео місця перебування родини Гербертів, різновид діяльності та уподобань майбутнього поета, подробиці його першого кохання, здібності до малювання не відображаються у літературній програмі ліцею, тому ліцеїсти дізналися про Збіґнєва Герберта досить багато невідомих фактів. Їм було запропоновано розмалювати малюнок кота Збігнєва Шу-шу, вгадувати, а потім зачитувати відповіді поета на суспільні та життєві питання, читати досі незнайомі їм поезії, навіть записувати на диктофон бажаючих залишити у фонотеці книгозбірні озвучені ними улюблені вірші поета.
|
Детальніше...
|
|
П'ятниця, 01 листопада 2024, 13:39 |
Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українська філософія серця Памфіла Юркевича».
У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич визначив контексти обговорення теми конференції:
Українська мудрість у світі.
Геній української людини, визнаний у світі. Українська філософія серця в українському світогляді.
Українська філософія серця: від Сковороди до Шевченка і до Юркевича.
Українська філософія Памфіла Юркевича у національній освіті і національному вихованні.
Філософська і педагогічна спадщина мислителя як складова національної культури.
Як твориться українська національна ідентичність на основі національної спадщини: філософія серця Памфіла Юркевича?
|
Детальніше...
|
Середа, 30 жовтня 2024, 20:26 |
|
Середа, 30 жовтня 2024, 15:11 |
|
Середа, 30 жовтня 2024, 14:58 |
28 жовтня усі бажаючі слухали цікаву розповідь Івана СВАРНИКА про археологічні дослідження Львова. Для нас вони особливо важливі через те, що найдавніші документи про Львів загинули ще в ХІV ст.
Перші археологічні дослідження пов’язані з іменами А. Шнайдера, який на власний розсуд провадив нагляд за земляними роботами 1869-1870 рр. на Високому замку, та І. Шараневича, який у той же час дослідив язичницьке капище на схилі Цитаделі. На поч..ХХ ст.. Високий замок досліджував О. Чоловський, а різноманітні пам’ятки на наших теренах намагався рятувати Б. Януш. Важливу роль у розвитку української археології відіграв Я. Пастернак. На доручення митрополита Шептицького він обстежив підземелля собору св.. Юра. Також створив археологічний відділ музею НТШ.
|
Детальніше...
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
Сторінка 5 з 301 |