31 березня в бібліотеці відбулося довгоочікуване засідання Археографічної комісії НТШ (голова – І. Сварник, секретар У. Кришталович) у рамках березневої наукової сесії НТШ. На жаль, через лікування після поранення не був присутній Орест Круковський, через хворобу – Галина Сварник, з особистих причин – Ростислав Мельник. Натомість прийшли члени інших суміжних комісій товариства – Андрій Гречило, Андрій Фелонюк, Андрій Левик.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Українська національна ідея Миколи Міхновського».

Вступне слово подав завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він зупинився на концептуальних думках Миколи Міхновського, висловлених, зокрема, у програмному творі «Самостійна Україна»: про традицію українського державотворення від короля Данила, гетьманів Івана Мазепи і Богдана Хмельницького; про визнання молодої України часів Міхновського себе безпосереднім спадкоємцем Пророка нації Тараса Шевченка; про відповідальність інтелектуальної еліти за стан нації і, насамперед, її обов’язку бути зосередженою на творенні міцних армії та держави; про національну сутність держави: «…тільки держава одноплеменного національного змісту може дати своїм членам не обмежовану змогу всестороннього розвитку духового й осягнення найліпшого матеріального гаразду…» та інших.

29 березня у відділі мистецької літератури відбулась творча зустріч «Кілометри людських доль від Світлани Талан». Завідувач відділу Надія Письменна розпочала захід, представивши учасників, серед яких – учні Львівського державного музичного ліцею ім. Соломії Крушельницької (клас камерного ансамблю та квартету викладача Лідії Матвіїв) Святослав Роздобудько (фортепіано) і Юлія Романів (скрипка), вони виконали сонати М. Березовського та К. Вебера. В.о. завідувача відділу абонементу Віта Гринчук ознайомила користувачів з творчістю Світлани Талан та представила буктрейлери про книги письменниці.

28 березня ГО «Золоті роки» (Л. Гришко) та група переселенців завітали до відділу абонемента бібліотеки на лекцію Івана Сварника про Полтву. Історик розповів про передумови виникнення людського поселення в долині Полтви, про притоки й джерела нашої річки. Для наших предків вода відігравала надзвичайну роль при виборі місця поселення. Вона була неодмінною умовою життя в сенсі харчування людини, забезпечення її гігієнічних потреб. Згодом на Полтві і її притоках створили мережу т. зв. саджавок – невеликих ставків для вирощування риби. В середні віки Львів славився своїми щупаками, коропами, линами, карасями й навіть пічкурами (вони були харчем незаможних львів’ян). Наприкінці ХV ст.. германський імператор, їдучи на з’їзд монархів у Луцьк, двічі зупинявся у Львові. Щоразу місто вшановувало його рибою, видавши на неї 3 копи (90) грошів. А імператриці подарували хутро за 30 грошів. Львівських щупаків вивозили аж до Відня, хоча й Дунай не був бідним на рибу. Залишки саджавок і донині можна бачити в селах навколо Львова.