Від імені Національного Фестивалю “Код Нації” засвідчую Вам та усім посадовим особам адміністрацій безмежну повагу та найщиріші слова вдячності за сталу інформаційну підтримку нашої діяльності. Завдяки Вашій підтримці із поширення інформації про події в межах Фестивалю у 2024 році ми змогли зібрати і передати на підтримку Збройних Сил України майже 100 тисяч гривень і у 2025 році, впевнені, разом зможемо примножити цю цифру.

Традиційно, до Міжнародного дня рідної мови, що відзначається 21 лютого, Національним Фестивалем “Код Нації” оголошується проведення Всеукраїнського конкурсу творчих проєктів. Головною метою Конкурсу є сприяння утвердженню української мови як невідʼємної складової національної ідентичності та культурного надбання українського народу, а також популяризація її значення у суспільстві. Конкурс покликаний заохотити представників усіх вікових і соціальних груп до вивчення та вдосконалення володіння українською мовою, підкреслюючи її роль як фундаментального чинника існування та розвитку української нації.

Любимо робити подарунки, але й отримувати теж.

Цього разу отримали/

А саме: 15 чудових дитячих книжечок від видавництва "Час майстрів" у рамках акції "15 книг під ялинку 100 бібліотекам"

Серед видань: "Самійло" Ярослава Яріша, "Григорій Сковорода - дітям", "Комп і компанія" Тетяни Новацької-Титаренко, "Комп і компанія" Анни Коршунової, "Око вовка" Даніеля Пеннака та інші чудові книги.

Найближчим часом партія буде оформлена та передана у наш фонд. А тоді вже, дорогі читачі, не баріться.

Дякуємо видавництву за настрій!

Видавництво Час Майстрів

11 років тому, 20 лютого 2014 року, у боротьбі за свободу України на київському Майдані проливали кров кращі з кращих. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства і гідності. Сьогодні ми продовжуємо свою боротьбу, і знову ллється кров на полі бою, і знову гинуть кращі з кращих. Тому ми маємо пам’ятати про кожного, хто загинув тоді, і про кожного, хто захищає Україну сьогодні, та докладати надзусиль, щоб зберегти свою Батьківщину.

До цієї дати велика читальна зала експонує книжкову виставку «Небесна сотня України», на якій представлені книги, які розповідають про події Євромайдану. Запрошуємо на перегляд книжкової виставки та вшануймо пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.

У понеділок велика читальна зала ледь вмістила всіх бажаючих послухати розповідь історика Івана СВАРНИКА про Цитадель, що торкнулася різних сторін минулого Львова, а в дискусії порушувалися й проблеми сьогодення й переспектив використання цього колись військового об’єкта.

Цитадель постала в сер. ХІХ ст., як відповідь влади на революційні події у Львові 1848 р. Її збудували на мальовничому узгір’ї на південний захід від середмістя, між Пелчинським ставом і нинішньою вул. Коперника. Тут було три горби, які звалися гора Шембека (Вроновських), Познанська чи Пелчинська й Каліча. Місце слугувало для відпочинку міщан. На поч. ХІХ ст. львівський археолог Ж. Паулі дослідив на горі язичницьке капище з кам’яною «бабою». А при будівельних роботах тут знайшли багато кам’яних і крем’яних знарядь, поховальні урни та ін. Автор проекту Цитаделі невідомий. А викупом грунтів для війська займалися архітектори Вондрашка й Резіґ. Увесь комплекс будівель, розпочатих 1851 і завершених 1854 р., складався з великої 3-поверхової казарми з червоної цегли, що мала форму розкритої літери «V» й завершуваласяна флангах двома відокремленими 3-поверховими квадратними артилерійськими вежами та 4 окремими круглими (точніше багатогранними ) 2-ярусними т. зв. максиміліанськими вежами для розміщення гармат. Дві з них – на Калічій горі (східна) й горі Вроновських (північна), що мали слугувати для вогневого контролю над містом, були більшими й мали діаметр 36 м. Дві менші вежі були навпроти Пелчинського ставу й Вулецьких пагорбів. Вони мали діаметр 18 м. Усі 4 вежі мали плоску покрівлю, згодом замінену шатровою, бійниці для гармат та ручної зброї. Навколо цих веж були сухі рови, вимощені кам’яними плитами, до брам вели звідні мости.