До Дня української писемності та мови, свята розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує зацікавленому користувачеві огляд книжкової експозиції, де чільне місце займає література побутового та ділового спілкування державною мовою України, видання про анти-суржик, про культуру слова, новітні довідники української мови та літератури, вступний курс української мови для студентів-іноземців, практичний курс або усне мовлення української мови для іноземців, посібники з мовностилістичних порад, підручники покрокового викладання та вивчення української мови для іноземців: книга для викладача, книга для студента, модульний курс викладання української мови, проблеми методики викладання, теорія і практика викладання української мови як іноземної, складні випадки вживання слів, словник наголосів, мова ділових паперів та інші видання мовами світу.

Свято започатковане 6 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». У 2010 році міністр освіти і науки, представник партії регіонів Дмитро Табачник заявив про відмову МОН України фінансувати проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика. Конкурс проведено без участі МОН України.

У Києві відбулася акція-протест «Займіться ділом, а не язиком!» спрямована проти законопроєкту «Про мови» № 1015-3, який суттєво звужує сферу функціонування української мови. У заході, присвяченому Дню української писемності та мови, на вулиці Банковій біля Адміністрації президента взяли участь близько 500 людей. Серед них — студенти та викладачі національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія». До акції приєднався також літній чоловік із плакатом «Найгірші правителі в історії України: Ленін. Сталін, Янукович». Висловлюючи протест проти Закону України «Про мови» № 1015-3, присутні скандували «Займіться ділом, а не язиком!». У 2015 році біля Адміністрації президента України громадянський рух «Відсіч» провів театралізовану акцію з вимогою захисту та підтримки української мови. Метою акції було спонукати тогочасну владу законодавчо підтримати українську мову в контексті початку російської війни проти України. Персонажами акції були відомі російські історичні діячі, які, на думку учасників акції, відзначилися на ниві русифікації України: Петро Валуєв, Катерина II, Петро I, Анна Іоанівна та Йосип Сталін. Позаду кожного з персонажів активіст з «зашитим ротом» тримав імітацію одного з його історичного документа, що засвідчував його антиукраїнську політику. Ці персонажі по черзі дякували тодішній українській владі, та в першу чергу президенту Петру Порошенку за продовження їхньої справи. У такий спосіб організатори мітингу намагалися показати, що русифікація України триває. Мітингувальники стверджували, що відродження української мови є питанням національної безпеки та добробуту громадян.

28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування із 9 листопада на 27 жовтня через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. «З новою силою це питання постало внаслідок російської агресії. Нині юліанський календар сприймається як пов'язаний з російською церковною культурою. Адже сучасним (новоюліанським) календарем користуються ті Церкви, які підтримують нашу Помісну Церкву, натомість опоненти і, в першу чергу, РПЦ — дотримуються старого календаря (юліанського). Тож прагнення збереження і утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «русского міра», вимагають від нас назрілого рішення — долучитися до більшості Помісних Православних Церков і запровадити у вжиток новоюліанський календар», — прокоментували так своє рішення у Православній церкві України.

У цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора Літописця. А Нестор Літописець є автором «Повісті минулих літ». Укладений ще на початку ХІІ століття, цей літопис був написаний церковнослов’янською мовою, однак містив і величезну кількість слів живої розмовної мови України-Русі. Саме тому Михайло Драгоманов назвав «Повість» одним із творів «місцевого життя стародавньої України», які «започатковують українську літературу». Тож, Нестора шанують і як одного з тих, хто доклався до фіксації мовотворчого процесу в Україні.

Запрошуємо до огляду книжкової експозиції!