Перша цього року лекція Івана СВАРНИКА стосувалася найвідомішої (до 1939 р.) української щоденної газети «Діло», яку наші предки читали протягом майже 60 років (1880-1939). Починаючи розповідь, історик пояснив виникнення терміну (італ. gazetta – дрібна монета ХVІІ ст.) венеційського походження. З Венецією Львів мав тісні торговельні стосунки, а в Ринку навіть було консульство цього міста-держави. Однак прототип газети виник у давньому Римі, де сувої з міськими новинами поширювали серед консулів і шанованих громадян. Друкована газета виникла у Венеції, однак фахівці стверджують що вона народилася у Страсбурзі в перші роки ХVІІ ст. На наших теренах ще в к. ХVІ ст. були поширені рукописні «Новини», що пересилалися з міста в місто. А друкована (французька) «Gazette de Leopol» з’явилася 1786 р.

Останнього понеділка 2024 р. всі бажаючі могли довідатися від історика Івана Сварника цікаві речі про те, що обов’язково читали всі школярі Галичини до 1939 р. Лектор розповів про те, якими були шкільні (й гімназійні) програми з української та польської літератур, що було обов’язковою, а що додатковою літературою, які твори світової літератури включали до цих курсів.

Як розповів історик на основі архівних документів 1931, 1934 й 1939 рр., авторами яких були педагоги Ярослав Біленький, Ярослав Гординський та викладач польської літератури Петро Коструба, програми української та польської літератур суттєво відрізнялися щодо найдавнішого періоду. З української літератури школярі вивчали твори ХІ-ХІІІ ст. «Похвала Володимирові» Іларіона, проповіді І. Турівського й Т. Печерського, «Поучення дітям» Мономаха, фрагменти літопису, твори Д. Заточника, Д. Мніха, «Слово о полку Ігоревім». Давня польська література обмежувалася гімном ХІІІ-ХІV ст.«Богородиця» (фахівці вважають його білорусько-литовським твором). Література ХVІ ст. в українській програмі представлена «Заповітом» Загоровського, листами Вишенського. У польській літературі це «Життя людини поштивої» Рея, твори Кохановського, проповіді Скарги. Українська література ХVІІ ст. репрезентована «Віршами на жалосний погреб Сагайдачного» Саковича, творами Прокоповича й Неруновича, а польська – Ш. Шимоновича (львів’янин вірменського роду), А. Морштина, В. Потоцького («Хотинська війна»).