22 серпня у відділі мистецької літератури відбулась музична година «Несподівана пісня» до 95-річчя від дня народження Даниїли Байко (1929-2019), української співачки, педагога. Провідний бібліотекар відділу Мар’яна Особа ознайомила з творчістю легендарної співачки. Даниїла Байко народилася 20 серпня 1929 року в селі Яблоніца (Жешувське воєводство, територія Польщі). У 1958 році закінчила Львівську консерваторію, була солісткою Львівської філармонії, згодом викладала у Львівському педагогічному училищі.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Постать генерала Мирона Тарнавського в історіографії Українських січових стрільців та Української Галицької армії».

Вступне слово на круглому столі пошанування видатного військового діяча, українського полководця, командира Легіону УСС, головнокомандувача УГА генерала Мирона Тарнавського подав завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив такі світоглядні думки.

21 серпня у відділі мистецької літератури відбулась година пам’яті «Камертон української нації: митці захищають Україну» до Дня незалежності України.

Мар’яна Особа, провідний бібліотекар відділу, представила користувачам книжково-ілюстративну виставку. Сьогодні Україна переживає часи, коли невпинно гортаються сторінки історії, у якій її народ хоробро виборює свої права на життя у вільній, незалежній, соборній державі. День Незалежності України – це історія сили й перемоги, відродження національної культури та історичної пам’яті, невтомна боротьба за свободу і європейський шлях розвитку. Сьогодні від кожного з нас залежить, якою бути нашій державі, як житимуть наступні покоління. Своїми вчинками ми пишемо історію України.

Для екскурсовода простір між Руською і Підвальною – дуже вдячне місце. З одного боку тут Успенська церква поч. XVII й вежа Корнякта XVI ст., з другого Королівський арсенал і архів з австрійськими документами, зі сходу – австрійська гімназія (Зарицький, Лем). Врешті з півдня – імпозантна сецесійна будівля «Дністра» поч.. ХХ ст.

Як писало «Діло» після відкриття «Дністра»: «»Дністер» для русинів має особливе значінь, бо в самім середмістю старинного города Льва є видимим знаком розвитку і економічного поступу автохтонного населення краю». Будівля, спроектована Т. Обмінським і О. Лушринським і споруджена фірмою І. Левинського, є виразною пам’яткою української сецесії, характерною поєднанням європейських традицій (романські вікна 4 поверху, широке використання металу (фірма Стефанівського), керамічної плитки (автор О. Лушпинський) з характерними для Гуцульщини зелено-жовто-коричневими барвами й українського народного будівництва (стрімкі дахи, квадратна вежичка). Українськість підкреслюють два герби на головному фасаді – Галичини (лев, що спинається на скелю) й Наддніпрянщини (архангел Михаїл) з датою «1905». Це символ майбутньої Соборної України, до якої прагнули галичани на поч.. ХХ ст.