Цього понеділка, 17 березня, лекція Івана СВАРНИКА про «Віслу» зібрала значно чисельнішу, ніж зазвичай, аудиторію. Адже для українців, які жили в Польщі, немає трагічнішої дати, як 28 квітня 1947 р. Тоді польські війська, поліція, прикордонники в ході акції «Вісла» почали насильне виселення українців із Краківського, Ряшівського й Люблінського в-в. Акції передував обмін населенням між СРСР і Польщею після договору 1944 між УРСР і Польщею про взаємний обмін населенням, що мав відбуватися виключно на засадах добровільності. Спочатку переселення справді було добровільним. Поляки з СРСР переважно виїжджали до Польщі самі: 1939 вони добре пізнали всі «принади» радянського ладу: депортації, тюрми й розстріли. Українці початково виїжджали в УРСР також добровільно: багато сіл були знищені війною, селянство потерпало від малоземелля, а в СРСР їм обіцяли землю, худобу, реманент. У 1944-1945 рр. виїхало понад 220 тис. українців. Далі темпи переселення сповільнилися, а в липні-серпні 1945, воно взагалі припинилося. Це пояснювалося просто: південний схід Польщі був етнічними українськими землями протягом століть. Коли переселенська акція в Польщі припинилася, влада застосувала економічний тиск, силові методи: Це дозволило виселити ще 260 тис. А коли й це не допомогло, польські комуністи вирішили ліквідувати українську меншину в Польщі, яку оцінювали у 150 тис. осіб.

14 березня у великій читальній залі нашої книгозбірні відбулося засідання соціологічної комісії НТШ, присвячене 100-річчю від дня народження педагога, публіциста і громадського діяча Івана Омеляновича Щерби. Голова засідання – Галина Щерба. Серед організаторів, крім НТШ ім. Т. Шевченка, ЛОУНБ, ЛОО «Лемківщина», Фундація дослідження Лемківщини у Львові та ін.

Із вступним словом виступив заступник голови НТШ в Роман Пляцко. Він зазначив, що Наукове Товариство ім. Шевченка завжди приділяло велику увагу питанню депортації українців з Польщі і активно висвітлювало цю тему на сторінках «Вісника НТШ». Іван Сварник ознайомив з історією депортації українців у повоєнні роки. Галина Щерба розповіла про життєвий шлях і громадську діяльність свого батька Івана Щерби. Ліліана Яремкевич, молодша донька Івана Омеляновича, розкрила тему розвитку українського народного шкільництва на Лемківщині у ХХVII-XX ст. Олександра Киричук висвітлила співпрацю І. Щерби та Комісії з вивчення обставин українсько-польських переселень в 1944-1948 роках при Львівській історико-просвітницькій організації «Меморіал». Про духовну спадщину лемків у соціокультурному просторі України розповіла Ольга Кровицька.

Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу та відділ україніки Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки провели презентацію наукової монографії Павла Салевича «Міфологічна система “Слова о полку Ігоревім”».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич означив захід як презентацію наукового дослідження про наш давній український світ, про наш давній український світогляд, про наші давні вірування і традиції, про те, які ми первісно створені Богом.

У книзі автора «Міфологічної системи “Слова о полку Ігоревім”», – продовжував доповідач, – давній український світ як символічне Світове дерево виростає із текстів про традицію, образ і мислення автора «Слова о полку Ігоревім» до текстів про міфологічний тип сюжету «Слова…» і пантеон українських богів.

Автор книги, – вів мову далі Євген Салевич, – також вияснює «темні місця» «Слова о полку Ігоревім»: мотив оборотництва віщого співця Бояна в мися-медведя, символіку жертовного обряду над князем Святославом, мотив чудесного одягання віщого князя Всеслава в синю хмару і його чарівні клюки в здобуванні дівиці города Києва та ін.