Саме такою була тема лекції Івана Сварника 11 листопада. Вона викликала багато питань присутніх. Адже це епоха, про яку мало говорять не лише у Львові, але й в Україні загалом. Непогане уявлення про нашу спільну з литвинами історію дає гарно ілюстрована книга «Україна: литовська доба» (К., 2008). Вона тривала від ХІV ст. до 1569 р. й завершилася Люблінською унією, на честь якої над Львовом височить штучний пагорб.

6 листопада в нашій бібліотеці побували викладачі української мови й літератури Новояричівської ОТГ. Екскурсію для них провів директор Іван СВАРНИК. Він розповів як про історію обласної бібліотеки, створеної на поч. 1940 р. й розміщеної протягом багатьох десятиліть у цікавій пам’ятці палацової архітектури ХVІІІ-ХІХ ст.– палаці Більських - так і про нинішню будівлю бібліотеки. Це Міське касино, споруджене в останній чверті ХІХ ст. як єдиний у місті центр культури й дозвілля міщан. Крім іншого, тут була читальня й випозичальня книжок, постійно відбувалися літературні вечори, де виступали знані письменники. Перед будівлею до 1946 р. височів пам’ятник класикові польської літератури К. Уєйському. В радянську добу бібліотека була суто ідеологічною установою. Книжковий фонд здебільшого був російськомовний. Багато літератури мало ідеологічний характер, спрямований на виховання радянської людини. У 1940 р. це була література, призначена не для львів’ян, а для приїжджих – військових, партійних, комсомольських і профспілкових діячів, інженерів і робітників, чиновників нових органів влади й радянських установ. Після війни ситуація змінилася мало. Коли в Радянській Україні відзначали ювілей поета Тичини, класика радянської літератури, в бібліотеці не знайшли жодної його книжки!