19 травня у великій залі бібліотеки історик Іван СВАРНИК розповів усім бажаючим про Кирила Трильовського – видатного політика, творця січово-стрілецького руху ХХ ст. Про вагу його як політика може служити такий епізод: 1 листопада 1918 Вільгельм Габсбург, перебуваючи в Чернівцях із Легіоном УСС, висловив бажання служити в українському війську. Однак Трильовський та інші політики відмовили йому, очікуючи негативної реакції Антанти (спогади о. Жака). Трильовський був членом Бойової Управи УСС і ЗУР, до якої входив як представник Селянсько-радикальної партії.

Кирило народився 6 травня 1864 р. в с. Богутині (п. Золочів) у родині священника. Вчився у гімназіях у Золочеві й Коломиї, в університетах Чернівців та Львова (юридичний ф-т). У студентські роки став членом Русько-української радикальної партії, входив до її управи. 1900 в с. Завалля Снятинського пов. організував перше пожежно-гімнастичне т-во «Січ», назва якого вказувала на козацькі традиції, а діяльність сприяла вихованню тверезості й здорового способу життя. Заснував мережу «Січей» в Галичині й Буковині, у міжвоєнну добу в Европі й Америці.

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели науковий семінар «Етногенез українців у науковій спадщині Омеляна Партицького».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про походження українців, про давню історію нашої нації у контексті пошанування українського ученого, мовознавця, етнографа, історика, педагога, редактора, громадського і політичного діяча, автора праць:

• Провідні идеї в письмах Тараса Шевченка,1872;

• Темні місця в «Слові о полку Ігоревім», 1883;

• Слово о полку Ігоревім. Текст з перекладом і з поясненням страроруських правил акцентових і ритмічних, 1884;

• Червоная Русь в часах предісторичних, 1863;

• Скандинавщина в давній Руси, 1887;

• Велика слов’янська держава перед двома тисячами літ, 1889;

• Гуни – предки Русинів, 1890;

• Трацка історія в традиції Слов’ян, 1891;

Старинна історія Галичини Т.1. (Від VII-го віку перед Христом до року 110 по Христі), 1894.

13 травня у відділі мистецької літератури відбувся музичний калейдоскоп «Материнська молитва у словах і піснях» за участі учнів Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницької та Львівської школи мистецтв (клас викладачів Наталії Рішко, Лідії Матвіїв, Світлани Лаврентів, концертмейстер Олена Косик).

У музичній частині прозвучали твори українських і зарубіжних композиторів, зокрема: «Моя матуся» (музика Н. Шевченка, слова Л. Дяченка), «Ти до мене не ходи» (українська народна пісня, обробка В. Жарка), «Розкажи матусю» (слова С. Корнієнка, музика Р. Лісової), танго з кінофільму «Запах жінки» (музика К. Гардель) у супроводі ансамблю бандуристів та скрипалів.

Також відбулось читання віршів «Мати» (слова Д. Павличка), «Матері» (слова В. Симоненка), «Люба матусю» (слова В. Вихруща), «Матінці» (слова І. Савицької) та інші.

Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила присутніх з книжково-ілюстративною виставкою «І слово, і пісня, матусю, тобі».