Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО ПРОРОКІВ НАЦІЇ
Вівторок, 24 листопада 2020, 15:19

19 листопада відділ україніки ЛОУНБ провів друге засідання наукової конференції «Андрей Шептицький – духовний провідник нації». Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич.

Промова подана у контексті інтерпретації посланія Тараса Шевченка « І мертвим, і живим, і ненародженим…» - завжди є потреба говорити до нації, потреба говорити плакатною мовою пророка, провідника, ідеолога. Аби мертві для України воскресали, аби живі чули і піднімали Україну, аби ненароджені народжувалися для України. Як ілюстрацію до свого слова він представив плакати відомого художника Ігора Колісника зі світоглядними цитатами ідеолога українського націоналізму Юрія Липи, ідеолога українського традиціоналізму і консерватизму В’ячеслава Липинського та духовного провідника української нації Митрополита Шептицького.

Відомий історик Іван Сварник наголосив, що такі особистості, як Липинський, Шептицький і Липа, народжуються раз на століття, тому Україні дуже пощастило. Але жодного з них народ свого часу не назвав своїм пророком (хіба що Шептицького, але й того поляки вважали зрадником свого графського роду). Дивно чути звинувачення Липи в расизмі, бо він загинув, лікуючи поранених повстанців і ніколи не проповідував ненависті до інших народів, а закликав любити свій понад усе. Липинський же вперше заговорив про роль еліти в будівництві держави. Його ідеї є дуже актуальними в наш час псевдо еліт і ерзац-партій.

Державотворчі ідеї Андрея Шептицького висвітлені у доповіді вченого і громадського діяча Богдана Калиняка. Провідником української держави має бути не політик і не хлібороб, а батько нації. А держава як велика спільнота повинна будуватися на організації українців в різні спільноти і товариства. В основі пастирських послань Митрополита про творення держави – українець як особа, українська родина і українська спільнота. У духовному вимірі – віра, любов і мораль. Без моралі неможливо розбудувати справедливий суспільно-економічний лад, сильну економіку і сильну державу.

Доктор філософії,вчений в галузі релігієзнавства Олег Огірко представив доповідь про педагогічні ідеї Андрея Шептицького. Він розкрив засади духовно-морального виховання запропоновані славетним українським релігійним і національним діячем, педагогом, опікуном та меценатом освіти. Численні послання і пастирські листи Митрополита виховного змісту і сьогодні не втратили своєї актуальності. Він називав виховання мистецтвом мистецтв, визначив основні підходи у формуванні духовного світогляду молоді, плеканні покори і мужності,плеканні високих ідеалів і вироблянні героїв. Доповідач докладно висловився про праці Андрея Шептицького – Декрет про виховання і Послання до педагогів і визначив головні принципи виховання у вченні Митрополита:врахування природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, органічний зв'язок з історією українського народу, традиціями та звичаями, наявність індивідуального підходу, формування у молоді готовності до розв’язання життєвих проблем, запобігання негативних проявів поведінки у молоді, постійне самовдосконалення, можливість особистого вибору. Вчений наголосив також на методах духовно-морального виховання молоді у поглядах Митрополита – формування совісті, поведінки, почуттів.

Кандидат наук з соціальних комунікацій Ігор Скленар подав огляд наукових видань і наукових досліджень в періодиці про видатну постать провідника української нації Митрополита Ангдрея Шептицького. Він відзначив ґрунтовні наукові праці Ліліани Гентош «Митрополит Андрей Шептицький:!923 – 1939. Випробування ідеалів», Оксани Гайової і Михайла Перуна «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми». Вчений висвітлив проблематику статей в періодиці: сприйняття Андрея Шептицького на Сході і Заході України і питання героїзації образу. Історія творення образу Митрополита подана в дослідженні А. Медведовської, а питання про потребу його героїзації-у дослідженні І. Медведя. Російський доктор церковної історії Петрушко і польська дослідниця Шевчик не вийшли за рамки ідеологічних стереотипів російської і польської історіографії і трактували образ Митрополита в руслі їхньої пропаганди. Образ Митрополита як авторитетної постаті ХХ століття, батька нації,творчого будівника і підприємця, який дбав за духовне і матеріальне майбутнє українського народу створили статті надруковані на сторінках газети «День».

Слово на конференції також мали доктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало, освітянин Наталя Нестор, громадські діячі Юрій Антоняк, Василь Лаба.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday451
mod_vvisit_counterYesterday989
mod_vvisit_counterThis week1440
mod_vvisit_counterLast week6645
mod_vvisit_counterThis month12224
mod_vvisit_counterLast month29244
mod_vvisit_counterAll days3229715

We have: 40 guests, 1 members online
Your IP: 35.173.234.169
 , 
Today: черв. 14, 2021

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button