8 грудня історик Іван Сварник розповідав про унікальну українську жінку ХХ ст. – Клементину Авдикович, засновницю і власницю кондитерської фабрики «Фортуна» (згодом «Фортуна Нова») у Львові.

Клементина народилася 1884 р. в Копичинцях у священничій родині о. Миколи Січинського. Її братом був Мирослав Січинський, який 1910 р. застрелив намісника Галичини графа Андрія Потоцького. Клементина здобула добру освіту, закінчила вчительську семінарію, викладала в Дівочому інституті в Перемишлі. 1902 р. вийшла заміж за професора Ореста Авдиковича, відомого літератора й педагога, активного члена НТШ. Ним опікувався Іван Франко, вважаючи цікавим прозаїком. Також турбувався про П. Карманського, В. Пачовського, М. Яцківа. Орест Авдикович заснував у Перемишлі філію Товариства наукових викладів ім.. П. Могили, дописував до «Діла» й ЛНВ, видавав збірки новел і оповідань, працював і як літературознавець. У подружжя Авдиковичів було двоє дітей – син Орест і донька Софія. Та 1918 р. чоловік Клементини передчасно помер, маючи 41 рік. Молода вдова залишилася з двома дітьми, без коштів на утримання. Педагогічна робота не давала достатніх засобів. У скруті Клементина вирішила спробувати нову справу. У Відні, де лікувався її чоловік, вона навчилася виготовляти «помадки» - кондвироби без наповнювача. Отож продавши годинник, вона купила мішок цукру й 1922 р. почала вдома робити цукерки. Новий виріб припав до смаку перемишлянам, у Клементини працювало 5 жінок. Фірму назвала «Феліцітас» (щастя), але далі поміняла назву на простішу «Фортуна».

Задля розвитку успіху Клементина перебралася до Львова й орендувала напівзруйновану будівлю Союзу збуту худоби на Павлінів, 16 (перетин Ніжинської, К. Острозького й Стрілецької), відремонтувала її й почала виробництво. Продукцію продавала у крамничці в будинку «Просвіти» на Руській. Справа розвивалася успішно, але Союз збуту худоби зажадав повернути свою будівлю. Авдиковичева ж вимагала компенсувати вкладені кошти. Конфлікт розгорався. У цій ситуації Клементина звернулася до митрополита Андрея. Підтримуючи український бізнес, митрополит 1924 р. уклав із К. Авдиковичевою контракт про заснування спільної фірми «Фортуна Нова», надав їй власну будівлю на Кордецького 21-25 (Степанівни, 23) і вклав кошти у її модернізацію. Загалом ця сума склала 46 тис. доларів. Це дозволило розширити асортимент виробів. Крамниці «Фортуни Нової» були також на Пекарській і Сапіги, а також у Стрию і Дрогобичі.