22 січня ми згадуємо дві вагомі події в українській історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки і Акт Злуки українських земель. 106 років тому, 22 січня 1918 року, УНР проголосила незалежність і боролась за право бути «самостійною, суверенною державою українського народу». Саме цей факт руйнує твердження московитської пропаганди, ніби Української держави не існувало, і її вигадав ленін зі своїми посіпаками.

22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель в одній державі, які були розділені кордонами тогочасних імперій. Сьогодні, через трохи більше ніж століття, ми як ніколи об’єднані у відстоюванні своєї незалежності і свободи на тлі запеклої боротьби проти російської агресії. московія знову намагається знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога. А після перемоги над російським агресором Україна остаточно утвердить свою соборність.

До 200-річчя від дня народження англійського письменника, драматурга, популярного у Вікторіанську епоху, автора 30 романів, понад 60 оповідань, 14 п'єс, засновника детективного жанру Вілкі Вільяма Коллінза (1824-1889) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) демонструє книжкову експозицію мовами світу «Я йду і залишаю вам на пам’ять власну репутацію», яка розгортає палітру найвідоміших творів Коллінза таких як романи «Жінка в білому» та «Місячний камінь». Книжки видаються додому на місячний термін. Українською мовою роман «Жінка у білому» переклав Олександр Мокровольський, а «Місячний камінь» – Леонід Суярко.

Вілкі Коллінз був одним із найближчих друзів Чарлза Діккенса, кілька його романів побачили світ у журналах, які видавав Діккенс. Вони разом працювали над низкою творів, і деякі з п'єс Коллінза були поставлені драматичною трупою Діккенса. Він народився у Мерілебоні, на півночі лондонського Вестмінстера, і його називали батьком британського детективу. Британці чудові в усьому: у законодавстві мод, у побудові й керуванні сучасною імперією, у розбудові, а потім відпущенні на волю колоній, у поєднанні королівсько-республіканського феномену та релігій, у намаганні дотриматися здорового балансу на користь Британії у війнах, які провадять всі решта її конкурентів. Вони – генії безкровних (чи майже безкровних) революцій та шахтарських страйків, у розбудові флоту, у народженні буржуазії, у торгівлі рабами, а також і в скасуванні рабства. Навіть у літературі британський голос не менш відчутний, ніж дзвони відомого Біг-Бена. Правдива британська лепта навіть у такій царині як детектив – безумовна. Будь-який твір справжнього британського митця – це передовсім магія.

До 90-річчя від дня народження польського письменника, сценариста Марека Гласка (1934-1969) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову виставку під титулом «Наступний до Раю» автора гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968) та автобіографічної книги про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966). Надзвичайно цікаво читати фондові маловідомі оповідання і критичні матеріали про цього ексцентричного автора. Запрошуємо до перегляду!

У дитинстві Марек Гласко гостро пережив роки війни. В подальшому він писав про себе в автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». З 1951 року жив у Варшаві, займався журналістикою. З великим успіхом 1954 року дебютував книгою оповідань. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід у 1958 році, публікувався у паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура». Загалом, протягом усього життя важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренним у думках, украй неврівноваженим у поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Марек Гласко був навіть зовні схожим). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США.

15 січня у відділі абонемента бібліотеки відбулася презентація проекту «Польська полиця» в Україні», який успішно втілює в життя Інститут книги спільно з польським Міністерством культури. Про отримані в рамках проекту книги читачам розповідав директор бібліотеки Іван Сварник. Початково «Польською полицею» займалася лише польська сторона. Бібліотека вже отримала кількадесят книг сучасних польських авторів і класиків, виданих у Польщі й українських перекладів, виданих, зокрема, й у Львові нашими видавництвами. Це література як для дорослих, так і для дітей (в тому числі й чудово ілюстрована для наймолодших). Особливою увагою наших партнерів користувалися знакові постаті польської літератури – В. Шимборська, О. Токарчук та ін. Книги польською мовою збагатили фонд відділу іноземної літератури на Мулярській.