Кожний українець підтвердить, що мед – це солодке золото нашої Батьківщини, її «золотий запас». Україна не тільки багата на бджолярів, а й упродовж століть зберігає повагу до їхньої праці в самому серці народу.

Україна здавна славилася пасічництвом. З багатьох заморських держав численні каравани везли в Київську Русь найрізноманітніші товари, обмінювали їх на продукти бджільництва. За останні 15 років це єдина галузь сільського господарства, яка збереглася й успішно розвивається. За даними Міністерства статистики у всіх категоріях господарств нараховується 3,4 млн бджолиних сімей, які забезпечують виробництво 60 тис. тонн меду щорічно (один кілограм на кожного українця);1,5 тис. тонн воску та близько 100 тонн пилку. В сучасних умовах ведення бджільництва щорічно за зимовий період гине в середньому по країні 10% або 300-350 тис. бджолосімей.

Кормова база є чи не найважливішою проблемою ведення бджільництва. У зв’язку з цим Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН розробив «Технологію комплексного використання ентомофільних с/г культур», яка може бути інтенсивним методом підвищення продуктивності землеробства, адже вона пропонує не тільки забезпечення бджіл безперервним медозбором, а й використання медоносів для підвищення родючості грунтів. Надзвичайно важливою проблемою була і залишається розробка нових ефективних методів боротьби із захворюваннями бджіл. В Україні бджоли були і є улюбленцями не тільки пасічників, а й усього українського народу. Тому держава і надалі буде виявляти турботу про бджільництво.

1. Ринок продукції бджільництва

Великий сучасний довідник бджоляра :15000 корисних порад досвідчених пасічників для початківців і професіоналів [Текст] / Еліна Білик. – Донецьк: БАО, 2005. – 528 с.

Відомості про життєдіяльність бджіл, облаштування пасік, сезонні пасічні роботи, описуються хвороби та шкідники бджіл і методи боротьби з ними, приділяється особлива увага збору та переробці меду й воску.

Грибок М. Бджільництво Львівщини в контексті європейських традицій [Текст] / Микола Грибок // Вісник Агрофорум. – 2018.– №2. – С. 10-11.

У статті висвітлюються питання покращення якості бджолопродуктів для ефективного їхнього просування на ринку й впровадження в Україні Програми підтримки та розвитку бджільництва в Польщі як країни Євросоюзу.

Твердохліб З. Бджільництво і аграрії Львівщини [Текст] / Зеновій Твердохліб // Вісник Агрофорум. – 2018. – №2. – С. 5-6.

У статті зазначено, що з 1997 року пасічники України і Львівщини зокрема проводять різноманітні заходи щодо відзначення Дня пасічника України 19 серпня.

Михайлова Л. Організаційно-економічні засади функціонування ринку продукції бджільництва [Текст] /Любов Михайлова // Економіка АПК. – 2018. – №8. – С. 35-41.

Узагальнено погляди вчених на теорію і практику функціонування ринку продукції бджільництва, обгрунтовано теоретико-методологічні основи та практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічних засад функціонування ринку продукції бджільництва в умовах глобалізаційних викликів та інтеграційних процесів.

2. Сила бджолиної сім'ї

Дружбяк А. Комплексна оцінка якості бджолосімей [Текст] / Андрій Дружбяк // Бджоляр. – 2017. – №9. – С. 9-13.

Автор статті розглядає тему комплексної оцінки якості бджолосімей перед зимівлею, коли навіть серед племінних сімей трапляються сім’ї з низькими господарськими показниками. Тому селекційна робота з бджолами передбачає такий елемент, як вибраковування низькопродуктивних чи неякісних бджолосімей.

Дружбяк А. Вплив факторів мікроклімату на життєдіяльність бджолосімей [Текст] / Андрій Дружбяк // Бджоляр. – 2017. – №12. – С. 13-16.

В статті порушується питання забезпечення в гніздах оптимальних умов життєдіяльності сімей шляхом підтримання відповідних температурного режиму та вологості повітря.

Трибінські С. Як годувати бджіл [Текст] / С. Трибінські // Бджоляр. – 2018. – №8. – С. 2-8.

Найважливішим чинником, який впливає на кількість продукції бджільництва, є живлення. Це медоносна база, яку використовують бджоли. Відомо, що на добрих щедрих пожитках отримуємо більше меду та інших продуктів бджільництва. Крім того, меншою є загроза появи захворювань, бо ситі бджоли є стійкішими до більшості збудників хвороб.

Коцюмбас О. Контроль зимівлі бджолосімей [Текст] / Олег Коцюмбас // Бджоляр. – 2018. – №1. – С. 14-17.

В статті розглядається тема контролю зимівлі бджолосімей, бо саме на цей час найчастіше припадає значне ослаблення та загибель бджолосімей.

Вінярскі М. Використання ройових сімей на пасіці [Текст] / Мацей Вінярскі // Бджоляр. – 2018. – №3. – С. 11-13.

Автор описує причини виникнення ройового стану у бджолиних сім’ях та проблеми боротьби з цим явищем.

Хахула А. Допомога ослабленим під час зимівлі сім’ям [Текст] / Агата Хахула, Маріуш Хахула // Бджоляр. – 2018. – №2. – С. 7-16.

Висвітлюються причини ослаблення бджолосімей під час зимівлі та яку допомогу потрібно надавати для утримання здорових і сильних бджолосімей.

3. За здоров'ям – до бджоли

Приймак Г. За здоров’ям – до бджоли [Текст] / Григорій Приймак. – 2-е вид.–Київ: Альтерпрес, 2010. – 144 с.

Розкрито цілющі властивості продуктів бджільництва: меду, квіткового обніжжя, перги, воску, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути. Наводяться унікальні рецепти довголіття з використанням продукції бджолиної сім’ї.

Приймак Г. Кормова база для бджіл [Текст] / Григорій Приймак. – Київ: Альтерпрес, 2011. – 184 с.

В книзі розкрито суть і особливості кормової бази для бджіл, як основного чинника успішного розвитку бджолиних сімей та високих медозборів. Зацікавлять читача численні рецепти з використання рослинних препаратів на основі нектароносів, що використовуються для оздоровлення.

Осіння ревізія бджіл [Текст] // Добрий господар. – 2018. – №19. – C.11

Про ревізію бджіл, яку роблять двічі – весною та восени. Осінню проводять після зняття магазинів або після останнього медозбору. Основним завданням пасічника в цей період є створення належних умов для успішної зимівлі бджолосімей.

Голинський Р. У товаристві невтомних трудівниць [Текст] / Рман Голинський // Добрий господар. – 2018. – №10. – С. 1, 11.

Про вчителя-біолога з села Пиратин Радехівського району Ярослава Гавора, який займається бджільництвом майже три десятки років, ділиться досвідом отримання якісного меду. Любов до природи, до своєї улюбленої справи вчитель прищеплює і своїм учням.

4. Корифеї бджолиної справи

Лосєв О. Василь Нестерводський (135-річчя від дня народження) [Текст] / Олексій Лосев // Український пасічник. – 2017. – №2. – С. 26.

Твердохліб З. Юліян Дуткевич (до 160-річчя від дня народження) [Текст] Зеновій Твердохліб // Український пасічник. – 2017. – №2. – С. 27.

Горніч М. Професор Гарі Норман (провідний апідолог у світі протягом кількох десятиліть) [Текст] / Микола Горніч // Український пасічник. – 2017. – №2. – С. 29.

Лосєв О. Юліан Любінецький (до 215-річчя від дня народження) [Текст] / Олексій Лосєв // Український пасічник. – 2017. – №2. – С. 25-26.