Першою ознакою присутності Шевченка у Львові можна вважати появу «Кобзаря» у крамниці Михайла Димета на пл. Ринок, 20. Це було 1862 р., тобто через рік після Шевченкової смерті. М. Димет був купцем, який торгував церковними речами, а водночас був активним громадським діячем, співзасновником Руського касина, товариств «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін. «Кобзар» вийшов у друкарні Куліша 1860 р., а його поява в Галичині відіграла дуже важливу роль в усвідомленні загальноукраїнської єдності. Завдяки таким культурним діячам, як М. Качковський, Т. Грушкевич, І. Верхратський та ін., він поширився серед учнів і студентів, його переписували й читали галичани. Після заснування народовцями «Просвіти» (1868) твори Шевченка популяризувалися читальнями, використовувалися аматорськими театральними гуртками, їх друкували в «Зорі», календарях, окремими брошурами.

В останній день зими, 28 лютого,у великій читальній залі відбулося представлення громадськості монографії Вікторії Романчук про значення журналу «Універсум» для нашої країни. Дослідницю та її різноаспектний доробок, зокрема в галузі перекладу з англійської та німецької мов, представив батько, а водночас і шеф-редактор часопису Олег Романчук.

Він розповів про ідею створення видання, яке виходить у Львові вже 30 років. Зокрема, підкреслив тематику в галузі національної безпеки, яку журнал послідовно обговорює весь цей час. Однак проблема України, як сказав пан Олег, полягає в тому, що до порад фахівців не дослухаються політики.

Вікторія Романчук подякувала проф.С. Костеві за наукове керівництво дослідженням і розповіла про концептуальні засади видання, окреслені вже з перших чисел, про тематичну особливість часопису, який став феноменом України і єдиним журналом, який послідовно висвітлює проблеми державного та військового будівництва, російсько-українських взаємин, відновлення історичної пам’яті, статусу української мови, різноманітних аспектів економіки, культури, міжнародних стосунків та ін. Особливістю видання є його потужний інтелектуальний рівень і висока критичність. Цьому сприяє ретельний підбір авторів матеріалів, серед яких були Б. Гаврилишин,Є. Сверстюк, Я. Дашкевич, І. Драч, Ю. Щербак, І Дзюба, В. Морозов, О. Федорук, М. Жулинський та багато інших.

Краєзнавча діяльність є невід’ємною складовою роботи публічних бібліотек і має вагоме значення у формуванні локальної ідентичності, збереженні культурної спадщини та підтримці регіональної історії. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека виступає не лише зберігачем краєзнавчих матеріалів, а й активним учасником дослідницької, просвітницької та видавничої діяльності. Через краєзнавчі ініціативи ми не тільки популяризуємо нашу спадщину, але й об’єднуємо громади довкола спільних цінностей та культурної пам’яті.