4 жовтня о 15:00 у великій читальній залі бібліотеки відбудеться Перша презентація цікавого наукового проєкту з дослідження історичних писанок, що зберігалися в Музеї НТШ у Львові. Українською писанкою вже в ХІХ ст. займалися видатні галицькі й наддніпрянські науковці, які вважали цей витвір народного мистецтва найбільшим скарбом українського народу. Адже писанка зберігає прадавні вірування, традиції й культуру наших предків. Її розшифрування – справа честі не лише етнографів, а й суспільствознавців, філософів, істориків та інших фахівців. Отож наш святий обов’язок – зберегти й передати нашу традицію грядущим поколінням українців.

Головна мета проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі» — зберегти життя автентичних писанок кін. ХІХ — поч. XX ст. з колекції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України!

Тож радо запрошуємо на першу презентацію нашої кількамісячної роботи, де розповімо про особливості фотофіксації та 3D-моделювання давніх пам’яток і процес розробки вебкаталогу. Також під час події ви дізнаєтесь:

• Як виникла концепція проєкту та за якими критеріями вдалось відібрати до оцифрування понад 250 писанок?
• Як Музей Наукового товариства імені Шевченка почав формування збірки та яка роль оприлюднених у тогочасній пресі щорічних передвеликодніх Відозв Етнографічної комісії?
• У чому полягає мистецька цінність обраних артефактів?
• Яким буде кінцевий продукт — двомовний (українською та англійською) інтерактивний сайт?
• Як ідея збереження культурної спадщини об’єднала команду однодумців?

А ще у вас буде нагода отримати фахові відповіді на всі питання, що стосуються проєкту!

Учасники/ці презентації:

• Андрій Клімашевський, керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства;
• Валентина Теслюк, завідувачка сектору фондів Музею етнографії та художнього промислу, зберігачка фонду «Писанка», наукова експертка з фондової роботи з колекцією писанок;
• Галина Івашків, наукова експертка проєкту, провідна наукова співробітниця Інституту, докторка мистецтвознавства;
• Олекса Піджарий, розробник вебкаталогу, графічний дизайнер;
• Роксолана Разінкова, експертка з 3D-моделювання.

Спеціальний гість події — Іван Сварник, історик, львовознавець, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Проєкт «Українська писанка в європейському культурному просторі» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

В останній день вересня у великій читальній залі точилася розмова, пов’язана з ІІ Світовою війно. Адже Львів був першим нашим містом, де війна почалася вже 1 вересня. Об 11.45 німецька авіація бомбардувала аеродром на Скнилові, залізничний вузол, пошту, склади на Городоцькій, Левандівці, Клепарові. Німецькі літаки знижувалися до 500-метрової висоти й обстрілювали ангари й літаки з кулеметів. Загалом 1 вересня у Львові загинуло 83 особи, багато людей було поранено. Також авіанальоти на Львів продовжувалися 7 і 9 вересня, однак не такі масовані. Була зруйнована радіостанція, головний вокзал, Греко-католицької семінарія та ін.

Попри війну, Львів жив звичайним життям: працювали кінотеатри, до 10 вересня Великий театр (Оперний), у навчальних закладах почалися вступні. Про війну ж нагадувала велика кількість біженців (бл. 130 тис.). Львів’яни по-різному ставилися до війни. УНДО (М. Мудрий) закликала українців боронити Польщу. ОУН навпаки – сподівалася, що німці допоможуть відновити незалежність України. Містяни активно готувалися до оборони: на пл. Бернардинській, у Єзуїтському городі, під Цитаделлю копали укриття від нальотів. Військову оборону міста організував ген. Лянґнер. Під його командуванням були значні сили – 15 тис. вояків, бл. 1,5 тис офіцерів.За допомогою проф.. Бартеля створили батальйони Народної оборони, будувалася лінія оборони по Верещиці, На Городоцькій – барикади.

30 вересня 2024 року в рамках відзначення Всеукраїнського дня бібліотек працівники відділу наукової інформації та бібліографії організували та провели День відкритих дверей: «Бібліотека – місце традицій, простір інновацій» для студентів-правознавців НУ «Львівська політехніка» (викладач Л. В. Ярмола), гостей бібліотеки, співробітників та всіх бажаючих.

Учасники заходу ознайомилися зі структурою довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, основними електронними та традиційними послугами відділу. Працівники ВНІБ провели огляд краєзнавчих посібників та майстер-клас з пошуку інформації у Зведеному краєзнавчому каталозі.