Дирекція, відділ мистецької літератури щиро вдячні пану Володимиру Пилип’юку, директору Фотогалереї Василя Пилип’юка та видавництва «Світло й Тінь» за благочинну підтримку відділу у формі передачі альбомів. Впевнені, що видання знайдуть вдячного читача в стінах нашого закладу і збагатять фонд документів книгозбірні. Маємо надію на подальшу співпрацю!

Запрошуємо до відділу мистецької літератури ознайомитись з низкою цих видань за адресою: вул. Кн. Романа, 32.

У відділ мистецької літератури поступили такі дарчі видання від автора:

Губерначук С. Трипільські крила української пісні [Текст] / С. Губерначук. – Київ: Фенікс, 2023. – 248 с.

Автор книги – фаховий філолог, розкриває походження предковічних тем українських народних пісень: культуру Сонця, Космічного Ладу, початку Світу, культу предків, поетизації жіноцтва та ін. Прадавні початки пісень українського народу автор, зокрема, виявляє у переконливих збігах сюжетів і образів наших пісень та пам’яток неолітичної подніпровської Трипільської культури і доісторичних ведійських творів, записаних аріями.

Губерначук С. Подніпровська батьківщина аріїв [Текст] / С. Губерначук. – Київ: Фенікс, 2021. – 208 с.

Автор обмірковує ряд низку віднайдених ним у давньоіндійській літературі згадок про батьківщину доісторичних білих колоністів Індії. Окрім того автор зіставляє вірування, фольклор, виробничі технології, мови тих білих прихідьків до Індії з давньоукраїнськими відповідниками і виявляє переконливі спільності і спорідненості. Усе те уможливлює висновок, що прабатьківщина доісторичних білих освоювачів давньоіндійських просторів лежала у географічних межах теперішніх українських земель. У книзі є й тема родоводу українства.

Щиро вдячні пану Станіславу Губерначуку за співпрацю. Впевнені, що видання знайдуть вдячного читача в стінах нашого закладу.

Запрошуємо до відділу мистецької літератури ознайомитись з цими виданнями за адресою: вул. Кн. Романа, 32.

Львів є містом-музеєм завдяки архітектурним шедеврам Петра Італійця, Павла Римлянина, Петра Барбона, Петра Красовського. Однак вони були не першими італійцями в нашому місті. Як вважав В. Зиморович, будівничим Вірменського собору (1363) був «італієць Доре, який у той же час вимурував церкву св. Юра». Від поч. XV ст. італійців з генуезьких колоній у Криму (Кафа, Согдея, Чембало), було багато. Вони займалися торгівлею і ремеслами. Першим прийняв міське громадянство Франциск де Кантелльо з Кафи (1409). 1463 Акурсіо де Каріньяно вніс до раєцької книги запис про отримання від Домініко де Санта Ромуло 292 соболів для свого батька в Ґенуї, що засвідчив Юліан Ґебеллето з Кафи. Під час поділу спадку Немрота Велюті з Венеції (1465) між братами померлого Петром Велюті, Бернардом Велюті, Франциском Франдіні, як їхнім шваґром, особу Петра посвідчив князь Венеції Крістофорі Мауро. На спалок претендував також дрогобицький жупник, а водночас львівський і городоцький митник Альнольф Тедальді з Флоренції. Його особу посвідчили вельможі короля. 1563 р. Зубрицький пише, що кільканадцять років тому у Львові осіли двоє купців – грек Михайло Корнякт і флорентієць Антоніо Пандульфі, які спільно торгували вином з Греції й орендували пивницю під ратушею. Купці з Генуї Ломелліно, Ґрімальді, Мастроп’єтро, Дуччі та ін. торгували дорогими тканинами, предметами розкоші.