Цього року вчений Ігор Держко частенько бував у нашій бібліотеці. Запрошений на круглий стіл про Памфіла Юркевича, він принагідно побачив стос літератури, призначеної на списання, й узявся вибирати з книжок те, що ще може принести користь науковцям. А ще раніше переглянув стелажі сектору обмінного фонду, куди ми відклали потенційно цікаві для нього книги. Незрівнянна ерудиція й величезний багаж знань із різних сфер духовного життя людини (нагадаю, що першою вищою освітою, яку здобув Ігор, була медична) робили його експертом-книгознавцем найвищого рівня. Отож він відібрав десятки назв найрізноманітніших видань – з архітектури й містобудування, монументального мистецтва, природничих наук, історії, філології та багатьох інших галузей. Паралельно, дивлячись на стелажі у відділі зберігання, розповідав присутнім працівникам про цінність тих чи інших наявних у нас видань з огляду на публікації революційних, як на радянські часи, статей московських чи ленінградських авторів 50-70-х років ХХ ст. Усе відібране поступово вивозив велосипедом до своєї львівської книгозбірні. Це Ігор підкреслював з гордістю. Адже була ще домашня бібліотека в Стрию, в батьківському домі, й бібліотека на роботі. Усі вони поповнювалися літературою, придбаною «біля Федорова», у букіністів чи привезеною з далеких країв. Як книголюб, він був ще й поетом, часом читав власні твори або цитував поетів «срібного віку» чи неокласиків.

Ми з гордістю згадуємо, що науковець був давнім приятелем нашої бібліотеки, яку з повагою називав «Академічною» (вочевидь за історичною назвою просп. Шевченка). 2009 р., як перший заступник голови ЛОДА, він був ініціатором мого призначення на посаду директора цієї книгозбірні. 2010 р. виголосив гарну промову на відкритті першого у Львові РТЦ, обладнаного завдяки міжнародній програмі «Бібліоміст» фонду Білла й Мелінди Ґейтсів. А згодом часто виступав у нас на круглих столах, конференціях і семінарах, дотичних до його наукових інтересів. Як філософ, знайомив присутніх зі знаковими постатями української гуманітаристики й світової філософії, завжди знаходив те, що єднало наших мислителів (Сковорода, Вернадський, Юркевич) з усім людством.

Для всіх нас Ігор Держко був приятелем, близькою людиною, добрим порадником у багатьох питаннях гуманітарної сфери, великим книголюбом і поціновувачем літератури. Нехай Господь поселить його душу в Небесній Книгозбірні, серед того, що він любив найбільше в житті!

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ!