ЙДУЧИ ДО ЮВІЛЕЮ (продовження)

Вівторок, 26 травня 2020, 13:54

1983. Працівники бібліотеки на екскурсії в Мукачевому

Бібліотека тривалий час була центром краєзнавчої бібліографії. Протягом 1970-1988 рр. вона видавала щорічні покажчики «Радянська Львівщина», а з 1989 – «Львівська область». 1961 почав виходити щорічний календар пам’ятних дат, покажчик «Літературна Львівщина» (згодом «Заграва»). Протягом 1981-1983 рр. вийшли фундаментальні покажчики «Історія народного господарства Львівської області» (3 т.), 1990 «Історія профспілок Львівської області». Спільно з ЛНБ ім. Стефаника та НБ ЛДУ 1977 бібліотека видала цінний науково-допоміжний покажчик «Історія міст і сіл Львівської області» (1977) та «Памятники истории и культуры Львовской области» (1986). Для методичної роботи бібліотек області важливе значення мали комплексні обстеження всіх міських і районних ЦБС, що відбувалися раз на 5 років, обласні семінари й конференції, школи передового досвіду, двомісячні курси для сільських бібліотекарів.

Реформи М. Горбачова стали поштовхом до національно-культурного відродження в Україні. Першим проявом цього в бібліотеці стало створення 1989 р. Товариства української мови, ініційоване Романом Крип’якевичем. Олена Шуберт, яка очолила товариство, розгорнула активну діяльність з відродження українських звичаїв і традицій, залучення до цього працівників бібліотеки. 1991 р. Іван Гречко, голова Клубу української греко-католицької інтелігенції, налагодив співпрацю з українською діаспорою. 1991-1992 і в наступні роки до Львова надійшло багато літератури з Канади, Австралії, США, Великобританії, Франції, Італії. Це були доти недоступні українцям праці М. Грушевського, В. Липинського, Н. Полонської-Василенко, Д. Донцова, Є. Онацького, художні твори І. Багряного, В. Барки, Т. Осьмачки, Є. Маланюка, В. Вовк, багатотомні «Енциклопедія українознавства», «Літопис УПА», «Історія українського війська» й «Історія української культури» І. Тиктора, регіональні науково-мемуарні збірники, комплекти журналів, газет, альманахів і календарів. Свої бібліотеки передали в Україну родини Вертипорохів-Іванусівих, Савюків, Марцюків, Барчинських, о. Дмитро Блажейовський з Риму, о. Іван Шевців та Зенон Харкавий з Австралії, Михайло Хома з Бельгії, Святомир Фостун та ін. На базі цієї літератури у Львові 1991 р. створили Бібліотеку діаспорної літератури ім. М. Павлика (директорка Любов Рудик), яка 1992 стала відділом ЛОУНБ (зараз відділ україніки).

1987. Мирон Сташків та Лариса Малик

1988. Колеги з Ряшівської воєводської бібліотеки з візитом дружби у Львові

1991. Відділ комплектування. Л. Малик, І. Овчар

1991. У великому читальному залі

1988. Директорка бібліотеки (1984-1990) Марія Муха-Колодій

1990-ті. Відділ іноземної літератури. Ч. Лемішка, М. Гілета, М. Кривенко, О. Феношина

1990-ті. Абонемент

1990. Науково-методичний відділ. І. Лешнівська, В. Семенюк, М. Сташків, Н. Письменна.

1990-ті. Відділ мистецької літератури (вул.. Курбаса, 3)

1990-ті. Лідія Іванова консультує читачів

1993. Засідання Клубу української греко-католицької інтелігенції. Ігор та Ірина Калинці, ….Еммануїл Мисько, Роман Липка

1992. Директор бібліотеки В. Симан, Ю. Грайданс, Л. Рудик (четверта зліва), М. Кривенко з гостями з Канади Боженою (третя зліва) та Олегом Іванусівими (справа)

1998. Владика Любомир Гузар з Олегом та Боженою Іванусівими в бібліотеці (презентація книги В. Слободяна «Церкви України. Перемиська єпархія»).

1992. Відкриття Бібіліотеки діаспорної літератури. Перший ряд: О. Москва, Н. Письменна, М. Кривенко, М. Деревляна, Л. Малик, М. Вовк. Другий ряд: Л. Рудик з донькою, О. Олійник, Н. Н., І. Гречко, Р. Левченко, Т. Григор’єва, С. Смалюх, І. Лемик