До 550-річчя від дня народження німецького живописця, гравера, теоретика мистецтва Альбрехта Дюрера відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує мистецтвознавцям та зацікавленому читачеві книжково-альбомну виставку, де знаходяться видання, присвячені життю і творчості митця, альбоми з ілюстраціями його картин, біографічними розвідками теоретика мистецтва і талановитого гравера, а також книжки про музеї, які зберігають спадщину німецького живописця. Література доступна відвідувачам безпосередньо у відділі (Львів, вул. Мулярська, 2а. тел.: 255-36-27).

У вас є можливість дізнатися багато цікавих і маловідомих фактів про художника! Наприклад, той факт, що Альбрехт був першим з європейських художників, який написав автобіографію. Або таку незвичну подію, що батько художника посватав сина до Агнеси Фрей, дочки місцевого медика, і вони одружилися в 1494 році, причому до дня одруження не бачили і не знали один одного. А ще У Дюрера і його дружини не було дітей, бо він вважав, що справжній художник повинен не жити з жінками, не торкатися їх і навіть не бачити. Дивовижно й те, що у жодного з його братів також не було дітей, тому рід Дюрера безслідно канув у літа. Хоча в родині його батьків народилося 18 дітей, більшість з яких померла ще в дитинстві. Слід звернути увагу й на те, що Дюрер є автором 3 гравюр, що зображують карти південної і північної півкулі зоряного неба, а також східної півкулі планети. Можливо не всі знають і те, що Дюрер любив подорожувати. Особливо його вражала своєю красою Італія, де він жив довгий час. Його визнано найбільшим європейським майстром ксилографії (гравюри по дереву), який поставив її на рівень справжнього мистецтва. Альбрехт Дюрер створив 374 ксилогравюри і 83 гравюри на міді. Збереглося близько 40 картин і 1000 малюнків Дюрера: пейзажі, портрети, замальовки людей, тварин і рослин. Він зробив вагомий внесок у вітражну справу як дизайнер: за його схемами і ескізами створювали вітражі інші склярі. Крім усього, він був приємним співрозмовником. Всі хто знали художника вважали його гідною, чесною людиною. У повсякденному житті він не був ні похмурим, ні зарозумілим. Альбрехт Дюрер вмів насолоджуватися життям і навіть у старості користувався благами музики і гімнастики в тій мірі, в якій вони доступні цьому віку.