З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує книжкову експозицію «Тут живуть знання і мудрість поколінь», де користувач може знайти видання європейськими мовами про історію, розвиток, призначення бібліотек світу, починаючи від місцевих книгозбірень до Бібліотеки Конгресу США, а саме: їх колекцій, експозицій та книгосховищ.

Фоліант конгресмена США від штату Росія Північна Кароліна з 1793 по 1795 рік, члена Палати громад Північної Кароліни Вільяма Джонстона Доусона (1765 – 1796) «Історія бібліотеки Конгресу. V. 1. (1800-1864)» (1904) з перекладеними пергаментом картами та ілюстраціями містить понад 500 сторінок інформації про її виникнення, колекції, діяльність. Львівські бібліотеки займають також важливе місце у списку бібліотек світу через своїх відомих засновників, іменні колекції, рідкісні та цінні видання. Людвік Бернацький (1882-1939) – львівський історик польської літератури і театру, редактор, бібліотекар, бібліограф, директор Національного Закладу Оссолінського у Львові зібрав у своєму виданні «Львівські публічні бібліотеки» (1926) статті різних авторів про Львівську бібліотеку Оссолінських, музей ім. Любомирських, бібліотеку ім. Павліковських, університетську бібліотеку ім. Яна Казимира, бібліотеку закладу ім. Віктора Баворовського, бібліотеку роду Дзєдушицьких, міську та військову бібліотеки. Усі вони тепер мають інші назви, та історія виникнення цих установ залишається дуже привабливою.

Привертає увагу видання польської бібліотекарки, історика культури, книгознавиці та бібліографині, професора і керівнички лабораторії старопольської бібліографії Інституту літературних досліджень Польської академії наук у Варшаві, багаторічної співробітниці Національної бібліотеки, доктора honoris causa Вроцлавського університету Алодії Кавецької-Гричової (1903-1990) «Бібліотека останнього Ягелона» (1988) – однієї із найважливіших наукових бібліотек Польщі, бібліотеки Ягелонського університету, де зберігаються, зокрема, унікальні фонди з історії України, насамперед часів козаччини. З 1802 року її фонди каталогізовано за прикладом Віденської університетської бібліотеки.

Видання польського історика, професора Університету Адама Міцкевича в Познані Марселя Космана (1940 р.н.) «З історії Курницької бібліотеки» знайомить читача не лише з найвідомішою польською бібліотекою, заснованою Титусом Дзялинським 1828 року в місті Курнік, а й з містом, відомим своїм замком Курніцького середини ХІХ сторіччя, побудованим під проектом Карла Шинкеля, де поєднані елементи неоготичного та мавританського стилю. Багато ілюстрований фоліант Національної бібліотеки у Варшаві (2000), розповідає про першу національну бібліотеку, засновану в Польщі у XVIII сторіччі, яку заснували варшавські єпископи брати Залуські. У 1774 році Бібліотека Залуських перейшла до Комісії з національної освіти. А в 1817 році у Львові була заснована бібліотека Оссолінеум — один із найвизначніших культурних закладів Галичини.

Книга польського мовознавця і етнографа, історика Любліна, члена Академії наук Ієроніма Рафала Лопацінського гербу «Любіч», псевдонім «Rafał Lubicz» (1860-1906), «Епоха, люди, регіон» (2006) містить матеріали наукової конференції в Любліні, котрі описують його життєвий і творчий шлях. Виставка пропонує зацікавленому користувачеві книгу архітектора, викладача університету, студента і професора Краківського політехнічного університету, заарештованого свого часу і відправленого до німецького концтабору біля Маутхаузена (1938-1945 ), звідти доставленого до нацистського концтабору Гросс-Розен (1940-1945), потім знову до підтабору концтабору Маутхаузена – Гузена, а в 1969 році нагородженого Золотим Хрестом за заслуги в інновації архітектонічних проектів Здзіслава Аркта (1923-1986) «Знамениті поляки в царині книги» (1983). У своїй книжці автор знайомить із 20-ма найвідомішими польськими письменниками, книгознавцями, засновниками бібліотек, багато з яких тісно пов’язані зі Львовом. Ядвіга Рудницька у публікації «Бібліотека Ігнація Потоцького» про польського графа, державного, політичного діяча, масона, співтворця Конституції З-го травня Іґнація Романа Францішека Потоцького (1750-1809) характеризує тогочасну епоху, діяльність, розповідає про його приватний книгозбір.

Видання про польських бібліотекарів включає і розповідь про дві львівські бібліотеки, де працював Рудольф Габріель Котула (1875-1940) – львівський бібліотекознавець, бібліограф, довголітній директор університетської бібліотеки Яна Казимира і бібліотеки Баворовських у Львові. Книгозбір чеської бібліотеки Матіци Словацької представляє видання про історію, діяльність, призначення цієї бібліотеки. Французьке видання «Історії бібліотек» (1992) багато ілюстроване, інформує про бібліотеки Центральної та Східної Європи, зокрема й про найбільші київські бібліотеки. До огляду користувачів виставки представлені також такі бібліотечні часописи як «Бібліотечний вісник» і «Бібліотечна планета», де часом публікували свої статті працівники відділу. Запрошуємо на нашу книжкову виставку! Вона не може вмістити всі ракурси бібліотечної справи, проте переглянути найцікавіше та найкраще – забезпечено!