До щорічної галузевої книжкової експозиції мовами світу «Досягнення світової медицини» відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка, підбираючи цікаві видання, акцентував увагу на 20 штрихів до портрета медицини XXI століття. Пропонуємо ознайомитись!

Перший штрих – це прорив у 1953 році групи британських дослідників, яка зуміла зрозуміти будову ДНК – молекули, у якій міститься вся інформація про те, як влаштований і працює організм будь-якої живої істоти, зокрема й людини. Без цього відкриття важко уявити майже будь-яке з досягнень медицини.

Другий штрих стосується репродуктивної медицини, де з різних причин виникає потреба зберегти впродовж якогось часу ооцити (жіночі статеві клітини) або ембріони. Наприклад, жінка має терміново пройти лікування, яке може пошкодити її статеві клітини.

Наступний третій штрих відноситься до 2015 року, коли FDA схвалило Spritam – перший препарат, створений за допомогою технології 3D-друкування. Для його виготовлення використовується раніше відома активна речовина – леветирацетам, яку застосовують у лікуванні епілепсії. «Надруковані» цією речовиною таблетки, мають вигляд, як звичайні, але здатні майже миттєво розчинятися навіть у невеликій порції води.

Четвертий штрих – «Нобелівська» РНК-інтерференція для лікування рідкісних генетичних захворювань стосувалась пророву 1998 року Ендрю Фаєром і Крейгом Мело, котрі описали механізм РНК-інтерференції. У клітинах тварин, рослин і грибів цей механізм дає змогу контролювати активність тих чи інших генів. У 2006 році за свої дослідження вони отримали Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини. А у 2018 і 2019 роках FDA схвалив два препарати, дія яких побудована на тому самому механізмі – патісіран і гівосіран.

П’ятий штрих – це генна терапія лейкозу та лімфоми торкається відкриття 2017 року, коли FDA схвалило два препарати: Kymriah для лікування гострого B-клітинного лімфобластного лейкозу та Yescarta для лікування деяких різновидів лімфом. Щоб створити такі препарати, у конкретного пацієнта беруть Т-лімфоцити – один із різновидів імунних клітин. У ці клітини «вбудовують» особливий ген, який відповідає за вироблення особливого білка – химерного антигенного рецептора (CAR).

Шостий штрих – це молекулярна класифікація раку молочної залози. Рак молочної залози – найчастіший різновид раку серед жінок. Якщо подивитися на нього на молекулярному рівні, то виявиться, що це, фактично, не одне захворювання, а різні. Вони мають різний прогноз і потребують різного лікування. Створення молекулярної класифікації раку молочної залози дало можливість підбирати індивідуальне лікування для кожного пацієнта, що забезпечує максимальні шанси на успіх.

Сьомий штрих – біонічні протези кінцівок. Протези людських рук створюються не одну сотню років, але тільки в XXI столітті за своїми можливостями вони стали наближатися до справжніх людських рук. Завдяки тому, що такі протези «зчитують» м’язові імпульси людського тіла, з їхньою допомогою можна робити звичні операції – користуватися смартфоном, вмикати світло, носити сумку, тримати столові прибори та багато іншого.

Восьмий штрих – 3D-моделювання в хірургії. У хірургічній практиці трапляється так, що патологія (наприклад, пухлина) має складну форму й навіть кваліфікованому фахівцеві складно оцінити точно, наскільки ризикованою буде операція й чи можлива вона взагалі.

Генна терапія in vivo – дев’ятий штрих, що стосується цілої низки захворювань, зумовлених «ламанням» у певному гені. Оскільки наші гени дані нам від моменту зачаття, їх неможливо замінити, а отже — вилікувати таке захворювання. Тепер з’явився абсолютно новий клас препаратів: вони буквально доставляють «справні» копії гена в потрібні клітини людського організму, там ці гени виробляють «правильний» білок. Це й називається генною терапією in vivo, тобто у живому організмі.

Десятим штрихом є лікування гепатиту C. За даними ВООЗ, у світі більш ніж 70 мільйонів людей хворіють на хронічний гепатит C. Багато хто з них може не знати про свій діагноз, оскільки роками хвороба протікає безсимптомно. Але у великої частини хворих згодом розвивається рак або цироз печінки.

Одинадцятий штрих – це лікування важких форм бронхіальної астми. На бронхіальну астму в усьому світі хворіють 235 мільйонів людей різного віку, і вона є найпоширенішим хронічним захворюванням серед дітей. За даними ВООЗ, за 2015 рік від неї померло 383 тис. осіб. Є препарати, які допомагають контролювати астму й підвищують якість життя хворих. Але в низці випадків вони не є ефективними.

Дванадцятий штрих належить до технологій 3D-друкування людських органів або їхніх частин. Сучасна трансплантологія дуже непогано вміє пересаджувати різні людські органи, але проблема в тому, що в будь-якій країні їх бракує. Розвивається кілька напрямів, щоб цю проблему розв’язати. Один із них – технології 3D-друкування, за допомою яких частини людського тіла буквально друкуються живими клітинами, на кшталт того, як друкуються деталі автомобіля. Але справжніх складних органів, якими вже можна замінити хворі людські, поки немає. Минулого року, наприклад, ізраїльські вчені представили серце, «складене» з людських клітин. Щоправда, розміром воно з кроляче та скорочуватися не здатне, але це поки що.

Тринадцятий штрих – імунотерапія онкологічних захворювань. У 2018 році Джеймс Еллісон і Тасуку Хондзьо отримали Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини за те, що зрозуміли, як можна «розблокувати» імунну систему людини та змусити її боротися проти ракової пухлини. Завдяки їхнім відкриттям уже створені препарати, які працюють за таким принципом – іпілімумаб, пембролізумаб і ніволумаб.

Чотирнадцятий штрих говорить про перший препарат для лікування спінальної м’язової атрофії. Спінальна м’язова атрофія (СМА) – це рідкісне захворювання, але одночасно й головна причина смерті немовлят серед усіх генетичних захворювань. Через певні генетичні ламання у разі СМА страждають особливі нервові клітини – мотонейрони, через що й не можуть нормально працювати м’язи. Хвороба може мати різні ступені тяжкості, у крайньому разі вона стає причиною смерті.

П’ятнадцятий штрих презентує робото-асистовану хірургічну систему «da Vinci». Цей робот дійсно допомагає людині проводити найрізноманітніші складні хірургічні операції малоінвазивним способом (тобто з мінімальною побічною шкодою для пацієнта).

Шістнадцятий штрих представляє генно-інженерні аналоги інсуліну. Під час цукрового діабету численні пацієнти змушені регулярно приймати гормон інсулін для того, щоб регулювати вміст глюкози в крові.

Сімнадцятий штрих – штучне серце. Пересадження серця на сьогодні не є найскладнішою операцією з погляду техніки. Але проблема в тому, що донорських органів бракує в усьому світі й численні пацієнти змушені довго чекати своєї черги. Якщо рідне серце вже не може виконувати свої функції, його тимчасово може замінити штучне. Дослідження зі створення таких пристроїв почалися ще в середині минулого століття. А перші успішні спроби його застосування на людях були зроблені наприкінці ХХ століття.

Вісімнадцятий штрих – це біонічне око. Ретинальні імпланти дають змогу частково повернути зір людям, що страждають на важкі захворювання сітківки, як-от макулодистрофія або пігментний ретиніт. Такий пристрій складається з двох частин: внутрішньої й зовнішньої.

Дев’ятнадцятий штрих висвітлює безпечну пренатальну діагностику хромосомних порушень. Є ціла низка методів, що дають змогу дізнатися про можливі особливості або проблеми зі здоров’ям у дитини ще задовго до того, як вона з’явилася на світ. Простий приклад – ультразвукова діагностика, але є й інші. Вони можуть бути точними, але, на жаль, пов’язані з ризиком для плода або матері.

Останній двадцятий штрих представляє вакцину проти вірусу Ебола. Летальність хвороби, викликаної вірусом Ебола, у середньому становить 50%, але може досягати позначки 90%. Найбільший спалах захворювання стався у 2014–2015 роках у Західній Африці й забрав понад 28 з половиною тисяч людських життів.

Можливо ознайомлення із досягненнями світової медицини знадобиться користувачеві книгозбірні у власному житті чи колу його спілкування для боротьби з недугами людського організму. Запрошуємо до читання на вул. Мулярську, 2а!