До дня вчителя абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка рекомендує користувачам книгозбірні книжкову експозицію мовами світу методичних матеріалів для учителів і видань про сучасні методи навчання іноземним мовам «На допомогу вчителям іноземних мов». Ці видання про методику розвитку потенціального словника учнів у вивченні іноземних мов, розмовний етикет, методичні та філологічні обробки текстів, комплекси вправ, тестів і завдань, довідкові матеріали та коментарі.

Самих методів є декілька. Лексичний метод (Lexical Approach) акцентує увагу саме на лексиці, дещо чи зовсім випускаючи граматику з навчання. Увага учнівства концентрується на вивченні різних видів лексики загалом чи окремих усталених мовних зворотів. Під час використання такого методу вчитель/-ка часто застосовує автентичні ресурси, а учні/-иці працюють із текстами, виокремлюючи (виписуючи, підкреслюючи) окремі лексеми. Також наявна практика вивчених лексем у різних умовах: метод функцій (Functional Approach) виокремлює саме функції – вони є головною складовою мови. Проте, важливими є як лексичні, так і граматичні функції. Зазвичай вивчення відбувається від найбільш вживаних до найменш вживаних лексем – також із огляду на специфічні комунікативні потреби учня/-иці.

Комунікативні методи (Communicative Approaches) мають своїм пріоритетом успішність комунікації – тобто успішне донесення думки до співрозмовника/-ці за допомогою функцій, граматики, лексики, синтаксису та іншого (сукупності мовленнєвих компетентностей).

Найкращий спосіб вивчити мову – взаємодія (interaction). Принцип: треба вчити мову, а не про мову. Під час викладання використовується широкий спектр видів роботи: пари, групи, робота з автентичними матеріалами, принцип «Fluency rather than accuracy». Роль вчителя/-ки зводиться до фасилітатора/-ки видів взаємодій (вказує на доречність роботи у трійках чи роботи в рухливих групах) та виправлення учнів/-иць, а також уведення нових одиниць мови.

Граматико-перекладний підхід (Grammar-Translation Approach) вбачає у мові ряд граматичних правил/закономірностей, відповідно, мову вивчають через їх аналіз та застосування. Види роботи включають заучування лексем напам’ять, акцентування уваги на грамотності (пряма протилежність принципу «Fluency rather than accuracy» – тут скоріше «Nothing but accuracy», а отримуємо «Everything but fluency»), переклад текстів чи окремих речень з L2 на L1 та навпаки.

Повне фізичне відтворення (Total Physical Response) – це баланс між важливістю граматики та лексики, який залишається збереженим. Навчання відбувається через занурення в мову («exposure»). Усвідомлення передує використанню мовних одиниць. Часто, учням/-ицям потрібен період мовчання («silent period»), тож немає сенсу примушувати до продукування мовлення. Відповідно до назви методу, мова найкраще вивчається, коли супроводжується рухами – виконанням дій фізично. Також навчання має відбуватися у ненапруженій атмосфері – цей метод використовується зазвичай із молодшими школярами.

Сугестивне відкриття (Guided discovery), ключовим постулатом якого є те, що учні краще засвоюють матеріал, коли відкривають для себе щось нове (елементи мови) самостійно, а не коли матеріал викладений вчителем. Техніка, зокрема, може бути такою: вчитель/-ка дає учням приклад цільової мови (скажімо, текст із плюсквамперфектом або аудіозапис із повторюваними лексичними зворотами на позначення однієї функції), та просить учнівство знайти послідовність (закономірність) та сформулювати правило.

Пропонується також і Content-based learning (навчання, що базується на змісті, через інтеграцію). Граматична, лексична та функціональна частини мови, а також вміння з використання є однаково важливими. Ключовим принципом є мотивація учнівства до навчання через використання матеріалів, зміст (тема) яких відповідає інтересам учнів/-иць та допомагає їм дізнатися щось нове. Цей метод використовують переважно у школах – іноземні підручники здебільшого побудовані саме на ньому. Цей метод передбачає вивчення певного предмету іноземною мовою – увагу не акцентують ані на граматиці, ані на інших лінгвістичних частинах вивчення мови. Проте сам процес навчання певному предмету є інтегрованим в іноземну мову і відбувається, власне, іноземною мовою. Наприклад, навчання хімії англійською мовою. Види роботи у класі та супровідні методики зберігаються за першим предметом (дисципліна, яку вивчають іноземною мовою). Лінгвістичні засади такого методу лежать у принципі переймання мови («acquisition»).

Це загальні характеристики найбільш вживаних методів, тим не менш, залежно від використання методів різними вчителями/-ками із різним досвідом деякі параметри методів можуть змінюватися. Звісно, не ефективно використовувати один метод увесь час – учитель/ка має комбінувати різні підходи навчання, створюючи власний стиль викладання (в англомовній літературі часто використовують термін «eclectic approach» на позначення суб’єктивних комбінацій різних методів), підлаштовуючись під цілі, особливості, завдання та потреби учнівства.