З нагоди 160-річчя від дня народження норвезького живописця і графіка, одного з перших представників експресіонізму, найвідомішого твором якого стала картина «Крик» Едварда Мунка (1863—1944) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжково-альбомну експозицію його робіт у довідкових і окремих альбомних виданнях. Його творчість охоплена мотивами смерті, самотності, але при цьому і жагою до життя. Згідно з заповітом Е. Мунка, після його смерті всі його роботи, що зберігалися вдома, мали бути передані місту. Колекція, яка включала кілька тисяч мальовничих полотен, малюнків, гравюр і рукописів, склала основу для зібрання майбутнього Музею Едварда Мунка, котрий відкрився у 1963 році. До того, як у 2015 році спадок Е. Мунка перейшов у суспільне надбання, музей виступав як офіційний правовласник у питаннях, пов'язаних із комерційним використанням його картин. Велика колекція робіт (що включає найбільш відомі версії «Крика», «Мадонни» і «Хворої дівчинки») належить Національній галереї в Осло. Рибальська хатина, що належала художнику в Осгорстранні, де він довго жив і працював, зараз функціонує як будинок-музей, уся обстановка якого залишилася недоторканою із часів його життя.

Роботи Мунка неодноразово входили до найдорожчих проданих картин. У 2006 році його гравюра «Двоє (Самотні)» пішла з аукціону за 8,1 млн норвезьких крон (1,27 млн доларів США) і стала найдорожчою гравюрою, проданою в Норвегії. У 2013 році одна з версій картини «Крик» була продана на аукціоні за 119,9 млн $, ставши найдорожчим на той момент витвором мистецтва.

Портрет Едварда Мунка зображений на банкноті у 1000 норвезьких крон. У 2013 році на честь стоп'ятдесятиріччя від дня народження Мунка Пошта Норвегії випустила серію марок із репродукціями його робіт.

Творчість Мунка вплинула на розвиток мистецтва XX століття, особливо на такі напрями, як експресіонізм і фовізм.

Картини Е. Мунка неодноразово ставали мішенями для зловмисників. Відомо, що 1994 року з Національної галереї було викрадено «Крик», але через кілька місяців його вдалося повернути назад. Як з'ясувалося, 1988 року одного зі злочинців уже було засуджено до тюремного ув'язнення за участь у викраденні картини «Вампір», яку також незабаром виявили та повернули до музею. А 22 серпня 2004 року двоє озброєних злочинців винесли з Музею Мунка варіанти картин «Крик» і «Мадонна», що зберігалися там. У травні 2006 року трьох обвинувачених у крадіжці було засуджено до тюремних термінів, та в серпні поліції вдалося виявити ці роботи. За час знаходження в руках викрадачів обидва полотна отримали пошкодження: на них були подряпини і сліди від вологи, полотна були надірвані. За словами представника музею, пляма у кутку на картині «Крик» так і залишиться помітною. «Реставратори не хотіли робити жодних незворотних дій», — повідомили в музеї, додавши, що в майбутньому, можливо, з'являться методи, які дають змогу вивести пляму з картини. У грудні 2018 року з музею Стенерсена в Осло було викрадено шість робіт художника. Серед них: «Смерть Марата», «Омега плаче», «Дівчина, що плаче біля ліжка», «Портрет фру Р» та інші. Уся ця фетишистська магія смерті та життя задумів і картин художника робить творчість Едварда Мунка ще більш популярною.