До 90-річчя від дня народження польського письменника, сценариста Марека Гласка (1934-1969) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка підготував книжкову виставку під титулом «Наступний до Раю» автора гострокритичних, безвихідних за світовідчуттям новел і повістей «Всі відвернулися» (1963), «Обернений в Яффі» (1966), роману «Сова, дочка пекаря» (1968) та автобіографічної книги про початок шляху «Красиві, двадцятирічні» (1966). Надзвичайно цікаво читати фондові маловідомі оповідання і критичні матеріали про цього ексцентричного автора. Запрошуємо до перегляду!

У дитинстві Марек Гласко гостро пережив роки війни. В подальшому він писав про себе в автобіографічних творах: «Вчився мало і погано, відрізнявся бунтарським духом». З 1951 року жив у Варшаві, займався журналістикою. З великим успіхом 1954 року дебютував книгою оповідань. Став широко відомий серед молоді як легенда свого покоління. Виїхав на захід у 1958 році, публікувався у паризькому видавництві Єжи Ґедройця «Культура». Загалом, протягом усього життя важко сумував за Польщею, багато пив, був непримиренним у думках, украй неврівноваженим у поведінці (його нерідко порівнювали з Джеймсом Діном, на якого Марек Гласко був навіть зовні схожим). Жив у Франції, Італії, Швейцарії, ФРН, Ізраїлі, США.

З 1960 року був одружений із німецькою кіноакторкою Сонею Ціманн (вона виконувала одну з двох головних ролей у фільмі Александера Форда «Восьмий день тижня» (1958), знятому за сценарієм Гласко і Форда). У 1964 році двічі робив спроби самогубства. Часто конфліктував із поліцією, декілька разів його навіть відправляли до психіатричних клінік. Подружжя розійшлося у 1966 році. 13 червня 1969 року, запивши німецьку вечерю слов’янською порцією алкоголю, Марек Гласко в помешканні нового вісбаденського приятеля Ганса-Юрґена Боберміна увімкнув платівку з піснями у виконанні Хору Совєтської Армії і прийняв снодійне з солідною порцією алкоголю. Напередодні він придбав авіаквиток до Ізраїлю, де на нього чекала Естер. Незадовго до цього також в Ізраїлі закінчилися зйомки фільму за його книжкою «Всі відвернулися». Продюсером стрічки якраз і виступив Г.-Ю. Бобермін, а головну роль – мовби навмисно, щоб замкнути любовну історію в композиційне кільце – знову зіграла Соня Ціман. З Ізраїлю Марек Гласко планував повернутися додому. Дім його на той момент знаходився у Каліфорнії. Купівля квитка виявилася не найбільшим, але останнім Гласковим марнотратством: вранці 14 червня лікарі констатували, що доза снодійного була завеликою... Смерть цього разу виявилась неминучою. У 1975 році його прах був перевезений до Варшави. Книги Марека Гласко почали знову публікувати в Польщі, починаючи з 1983 року. Багато творів М. Гласко було екранізовано в Польщі, ФРН, США, зокрема — після його смерті.

Українською мовою його твори перекладали Лариса Андрієвська («Ломбард ілюзій», «У день смерті Його», «Найсвятіші слова нашого життя», «Вікно»), Олег Шамко («Оповідання»), Андрій Бондар («Лист»), Ігор Пізнюк («Петля»), Олександр Ірванець ("Перший крок у хмарах"), Олександр Бойченко («Красиві двадцятилітні»). Не оминайте цікавого, читайте!