Щорічно 27 березня світ відзначає творче свято, яке також вважають професійним святом театральних працівників — Міжнародний день театру. Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує до цієї дати зацікавленому користувачеві книжкову експозицію, названу згідно слів Вільям Шекспіра «Театр — це життя, і свою роль треба вчитися грати». Експозиція містить літературу мовами світу відомих авторів, які писали про світові театри та їх репертуар у всіх видах театрального мистецтва, включаючи й аматорські театри. Тож, запрошуємо відвідати нашу книжкову експозицію усім, хто бажає знати більше про театральне мистецтво!

Подію започаткував Міжнародний інститут театру, а саме людина мистецтва — француз Жан Кокто (актор, письменник, режисер, художник тощо) у 1961 році. Дата святкування обрана на честь першої театральної вистави у Давньому Римі (історична вірогідність цієї події непідтверджена). Театральне мистецтво з’явилось ще у Давній Греції, де костюмовані вистави влаштовували на честь вшанування бога Діоніса. Згодом, долаючи великий шлях розвитку, театр відокремився від релігійно-народної спрямованості в самостійний різновид мистецтва.

Нині з театром пов’язані спеціалісти різних професій: режисери, сценаристи, сценографи, художники-декоратори, композитори, хореографи, гримери, білетери, освітлювачі, костюмери та, звісно ж, актори.

Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася й перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.

Цікаво, до прикладу, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді також усі ролі, в тому числі й чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок у театрі кабукі замінили юнаками, а згодом і зрілими чоловіками. У наш час звичаї стали не настільки традиційними, і в деяких японських трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки. А ось Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури можливо тому, що в Англії у перші десятиріччя 20 століття, коли Джеймс Баррі написав свого «Пітера Пена», діяв закон, який забороняв дітям до 14 років працювати після 21 години. Насправді у театральному світі ще багато недосліджених історій і нерозгаданих подій. Запрошуємо до читання!