До 460-річчя від дня народження англійського драматурга єлизаветинської епохи, актора і поета, одного з найвідоміших драматургів світу, котрий написав принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, п'ять поем і цикл зі 154-х сонетів Вільяма Шекспіра (1564-1616) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) пропонує зацікавленому користувачеві книжкову експозицію «Життя людське — це тканина з хороших і поганих ниток», де виставлені зразки його багатогранної творчості мовам світу. Запрошуємо до огляду!

Вільям Шекспір визнаний найвидатнішим англійським драматургом усіх часів. Його вважають національним героєм та одним із символів Англії, її національним поетом. Його твори, перекладені багатьма мовами світу, з'являються на театральній сцені частіше, ніж п'єси будь-якого іншого драматурга, який коли-небудь жив і творив. Як драматург Шекспір почав виступати з кінця 80-х років XVI століття. Дослідники вважають, що спочатку він опрацьовував і перероблював вже існуючі п'єси — і лише згодом перейшов до створення своїх власних творів. П'єси Шекспіра користувалися великою популярністю, проте мало хто знав його ім'я у той час, оскільки глядач звертав увагу насамперед на акторів.

Цікаві гіпотези навколо імені Вільяма Шекспіра бентежать світ не одне століття! Дивно, що не зберіглося жодної книги, що належала Шекспіру зі Стратфорда. Тож, «антистратфордіанська» лінія досліджень ставить під сумнів можливість написання Шекспіром із Страдфорда творів «шекспірівського канону». Прихильники цієї теорії вважають, що відомі про нього факти входять у суперечність зі змістом і стилем досліджуваних п'єс і віршів. Антистратфордіанцями висунуті численні теорії щодо їхнього справжнього авторства. Зокрема, як кандидати на авторство п'єс Шекспіра антистратфордіанці називають Френсіса Бекона, Едварда де Вера (17-го графа Оксфорда), Крістофера Марло, Роджера Меннерса (графа Ретленда), Вільяма Стенлі (графа Дербі) та інших (відповідно «беконіанська», «ретлендіанська» та інші гіпотези). До того ж лексичний словник Вільяма Шекспіра становить 29 тисяч різних слів, тоді як сучасний йому англійський переклад Біблії короля Якова — тільки 5 тисяч. Багато експертів сумніваються, що у малоосвіченого сина ремісника (Шекспір ніколи не вчився в університетах і не їздив за кордон; його навчання в «граматичній школі» теж стоїть під питанням) міг бути такий багатющий словниковий запас. Деякі науковці вважають, що ім'я («Shakspere» або іноді «Shaksper» можна прочитати як «Шакспер»), записане в церковній книзі при хрещенні, й «Shakespeare» або «Shake-speare» — Шекспір, ім'я, яким підписані твори, не дають нам жодних підстав вважати, що це одна і та ж особа. Втім, орфографія імен власних у той час далеко не була врегульована, а сучасники Шекспіра Бен Джонсон і Крістофер Марло підписували свої книги теж не зовсім так, як їхні прізвища значилися в офіційних документах (Jonson, а не Johnson, Marlowe, а не Marlow).

За життя Шекспіра і протягом кількох років після його смерті ніхто жодного разу не назвав його поетом і драматургом. Вистави за п'єсами Шекспіра відбувалися у Оксфорді та Кембриджі, тоді як за правилами ставитися в стінах цих старовинних університетів могли тільки твори їхніх випускників. Всупереч звичаям шекспірівського часу, ніхто в цілій Англії не відгукнувся жодним словом на смерть Шекспіра. Багато науковців стверджують, що Шекспір відвідував школу короля.

Едуарда VI в Стратфорді-на-Ейвоні, де вивчав творчість таких поетів, як Овідій і Плавт, проте шкільних журналів не зберіглося, і тепер нічого не можна сказати напевно. Заповіт Шекспіра — дуже об'ємний і докладний документ, проте в ньому не згадується ні про які книги, папери, поеми, п'єси. Коли Шекспір помер, 18 п'єс залишалися неопублікованими; проте, про них теж нічого не сказано в заповіті.

Проте гіпотези як і реалії для наших сучасників залишаються без загальновизнаних фактів і доказів недосяжними! Тож, будь що у нашому світі підлягає сумніву, проте головною залишається — первинна думка, яка тепер називається пропагандою!