УБА надіслала бібліотеці 3 примірники унікального дослідження відомої вченої з Санкт-Петербурга Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Пилип Орлик і мазепинці. Джерела». Книга вийшла завдяки пожертвам меценатів з Броварів, Полтави, Києва, Житомира, Дніпра 2022 р. у видавництві «Кліо». Насамперед слід зазначити вишукане художнє оформлення, досконалу поліграфію, яка може слугувати еталоном ставлення до нашої історії. Упорядниця, як завжди, дуже скрупульозно поставилися до публікації джерел поч. ХVІІІ ст. Це лист Орлика до С. Яворського 1721 р. й супутні документи, а також «Справа мазепинця Григорія Герцика» з Російського архіву давніх актів. Документи писані давньою українською, канцелярською російською, польською мовами. Як додаток (с. 157-196) опубліковане факсиміле т. зв. «Конституції» (в оригіналі «Перемови і постанови прав і вольностей військових») Пилипа Орлика 1710 р., коментарі й покажчики. Книга є яскравим свідченням боротьби за волю України.

25 травня до бібліотеки завітав відомий науковець Роман РАДОВИЧ і подарував до наших фондів монографічне дослідження «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси». Книгу ще 2017 р. видав у Дрогобицькому видавництві «Коло» Інститут народознавства НАН України. Це підсумок дуже тривалої експедиційної та науково-пошукової роботи автора в музеях, бібліотеках і архівах (перші публікації автора датовані 1995 р.). У підсумковому дослідженні вчений, базуючись на археологічних, етнографічних, історичних, лінгвістичних та інших джерелах проаналізував історію розвитку житла на Поліссі – великому багатоетнічному регіоні, заселеному українцями, білорусами, поляками й росіянами. Еволюцію він простежує від найдавніших часів – палеоліту й неоліту, коли первісні мисливці й збирачі будували як тимчасові, так і тривкіші споруди. Саме тимчасовим будівлям автор присвячує окрему увагу, оскільки вони мали спільнослов’янські риси. Авторові вдалося виявити численні релікти давніх технік будівництва у різних частинах Полісся.

25 травня у відділі україніки відбувся майстер клас «Петриківський розпис», в якому взяли участь учні 3 А класу СЗШ № 86 м. Львова (класний керівник Оксана Григорівна Сорока). Провела захід художниця Наталя Білоус. Діти відкрили для себе дивовижний світ петриківського розпису, малювали калину, квіти, листочки власними пальчиками.

Організували захід провідні бібліотекарі відділу україніки Мар’яна Москва, Надія Бала та завідувач відділу виробничої літератури Леся Колодій.

Провідне коло Організації української нації «Держава», Українське національне середовище, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Український гетьман ХХ століття Павло Скоропадський і його державотворча діяльність».

Вступне слово на конференції виголосив завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич. Він висловив ряд світоглядних думок про століття блукань української національної еліти і назвав головний контекст обговорення теми заходу – питання навернення і піднесення української аристократії, правдивих давніх українських родів (шляхти) задля творення української аристократичної держави.

Після давньоукраїнського княжого часу в нашій історії було лише два періоди гетьманату – період козацької державності (близько півстоліття від половини XVII ст.) та вісім місяців правління гетьмана Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.). А те, що тліло століттями і загорілося у ХХ столітті, може постати знову. Консервативна ідея живе – вона потрібна українській аристократії, представникам давніх родів і духовному виміру України.

Відомий український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, ідеолог українського традиційного консерватизму Володимир Потульницький подав концептуальну наукову промову «Роль та місце гетьмана Павла Скоропадського в історії, сучасному та майбутньому України». У повному викладі промови Володимир Потульницький змалював такий образ українського гетьмана ХХ століття: