23 серпня о 15:00 у відділі мистецької літератури з нагоди Дня Державного прапора та Дня Незалежності України відбулась творча зустріч «Україні витворю корону!» з талановитою майстринею слова, фотохудожницею, артисткою, заслуженою діячкою естрадного мистецтва України Лідією Йолтуховською-Скоропис.

Розпочала захід завідувачка відділу Надія Письменна.

Лідія Йолтуховська-Скоропис відома в Україні завдяки публікаціям в періодиці столиці і багатьох міст України, кільком сотням передач на Національному телебаченні і радіо Львова, багатьох інших міст нашої Вітчизни, а також деяких закордонних телекомпаній. Як письменниця, педагог і психолог, природодослідниця, перекладачка з німецької мови, літературний і мистецький критик, на замовлення кількох газет і журналів вела сторінки казок, образків-есе природи рідної землі. Її поетичні збірки нагороджені п’ятьма літературно-мистецькими преміями: двома – «Гілка Золотого каштана» («Поезія» і «Дитяча література»), ім. Миколи Сингаївського, ім. Івана Нечуя-Левицького, ім. Данила Бакуменка. Лідія Михайлівна – член кількох творчих спілок, в т. ч. і міжнародної. Для вияву широких зацікавлень і можливостей їй служить авторський літературно-мистецький просвітницький проєкт «Лі-Дія-Енігма», своєрідний театр однієї артистки, нагороджений Почесною грамотою Всеукраїнського фонду культури ім. Б. І. Олійника на відзначення вагомих творчих досягнень і тридцятирічного ювілею проєкту.

Напередодні Дня прапора львівські екскурсоводи вислухали розповідь Івана Сварника про облоги Львова Хмельницьким 1648 і 1655 років. Очевидці пишуть, що над Хмельницьким у першому разі несли хоругву з його гербом. Якими були інші козацькі стяги – джерела не пишуть. Натомість під 1655 р. зафіксовано, що козаки мали десятки різних прапорів, з гербами земель, воєводств та іншими зображеннями. Історик пояснив, якими були земельні герби Руського, Белзького, Волинського, Подільського, Київського воєводств та різних українських земель. В кількох із цих знаків (Руське, Подільське воєводства, Перемиська земля) поєднювалися синя і жовта барви. В інших були червоні й білі зображення – Київське, Волинське воєводства. Біло-червоними були й хоругви з теренів Великого Литовського князівства. Також історик розповів про використання козаками подарованих їм прапорів. Зокрема, 1594 р. запорожці отримали хоругву від германського імператора з чорним орлом. Дорошенко мав «санджаки» (прапори) від турецького султана. Отож протягом століть на наших землях побутували різні символи й різні кольорові поєднання. Синьо-жовті кольори відомі від Грюндвальдської битви 1410 р. Під ними воювали наші галичани в кількох полках Руського воєводства (землі). Саме з цього часу можна починати традиції синьо-жовтого прапора.