16 травня у відділі мистецької літератури відбулась музично-літературна мозаїка «Українська вишиванка – духовний код нації».

Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна.

Щороку в травні українці святкують День вишиванки – особливе свято присвячене національному одягу українського народу. Згідно з традицією, цей день щорічно відзначається у третій четвер травня. У 2025 році День вишиванки має особливе значення, оскільки припадає на період повномасштабної війни. Ця дата об’єднує українців, відзначаючи нашу культуру та підтримуючи національні символи, а також розкриваючи правду та руйнуючи міфи…

Далі у програмі взяли участь студенти кафедри музичного мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка; викладачі: Ольга Гриб, Олег Довгаль. Оксана Кукул, Тетяна Сидорець, Ольга Томків; Наталія Юзюк (відмінник народної освіти України, старший викладач); Марія Хохлогорська (заслужена артистка України, лауреатка міжнародних конкурсів, доцент); Марта Швецова (концертмейстер); Ольга Кушніренко (ведуча концерту, музикознавець, старший викладач кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв ЛНУ імені І. Франка); учні ліцею №38 Львівської міської ради; Оксана Тесля (керівник та вчитель музичного мистецтва).

19 травня у великій залі бібліотеки історик Іван СВАРНИК розповів усім бажаючим про Кирила Трильовського – видатного політика, творця січово-стрілецького руху ХХ ст. Про вагу його як політика може служити такий епізод: 1 листопада 1918 Вільгельм Габсбург, перебуваючи в Чернівцях із Легіоном УСС, висловив бажання служити в українському війську. Однак Трильовський та інші політики відмовили йому, очікуючи негативної реакції Антанти (спогади о. Жака). Трильовський був членом Бойової Управи УСС і ЗУР, до якої входив як представник Селянсько-радикальної партії.

Кирило народився 6 травня 1864 р. в с. Богутині (п. Золочів) у родині священника. Вчився у гімназіях у Золочеві й Коломиї, в університетах Чернівців та Львова (юридичний ф-т). У студентські роки став членом Русько-української радикальної партії, входив до її управи. 1900 в с. Завалля Снятинського пов. організував перше пожежно-гімнастичне т-во «Січ», назва якого вказувала на козацькі традиції, а діяльність сприяла вихованню тверезості й здорового способу життя. Заснував мережу «Січей» в Галичині й Буковині, у міжвоєнну добу в Европі й Америці.

До 185-річчя від дня народження французького романіста і драматурга, автора яскравих оповідань із життя Провансу, творця знакового образу романтика і хвалька Тартарена з Тараскона Альфонса Доде (1840-1897) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка презентує книжкову експозицію мовами світу творів письменника, які принесли йому світову популярність, були написані протягом одного десятиліття (1866-1876), в наступні понад 20 років А. Доде майже щороку випускав по роману, які, хоча і не піднімалася до рівня його перших книг, але мали високі художні якості, що дозволяло відносити його до першої «п'ятірки» найбільших письменників Франції кінця XIX століття.

У 1867 році молодий письменник одружився із Жюля Аляр і почав жити виключно літературною працею. У подружжя було 3 дітей: Леон (1867-1942), Люсьєн (1878-1946), донька Едме (1886-1937).